Епілепсія у дев'яти нідерландських порід: частота, фенотип і відповідь на терапію

Велике дослідження охопило всі дев'ять нідерландських порід собак. Поширеність ідіопатичної епілепсії коливається від 0,23% у шипендуса до 2,8% у веттерхуна. Фенотип нападів схожий з іншими породами, але 70% собак на терапії мають побічні ефекти. Селекційні програми працюють: у чотирьох породах частота хвороби знизилась.
Що зробили Команда ветеринарів з Утрехта та Гента зібрала дані про всі випадки ідіопатичної епілепсії (ІЕ) та епілепсії невідомої причини (ЕПН) у дев'яти нідерландських породах. Використали анкети власників, дані племінних клубів та власні клінічні випадки. Період спостереження — від 8 до 53 років залежно від породи.
Цифри по породах Найвища поширеність — у веттерхуна (2,8%) та нідерландського партійдж-дога (2,63%). Найнижча — у шипендуса (0,23%) та койкерхонда (0,4%). Решта: короткошерстий нідерландський хердер — 0,72%, жорсткошерстий — 1,21%, довгошерстий — 0,42%, смousхунд — 2,22%, маркізьє — 0,84%, саарлоський вовкодав — 1,9%, стабіхун — 1,5%.
Клінічна картина У всіх порід домінували генералізовані тоніко-клонічні напади. Кластерні напади та епістатус зустрічались часто. Пре- та постіктальні ознаки спостерігали приблизно у половини собак. Це відповідає даним по інших породах — тобто фенотип ІЕ у нідерландських порід типовий.
Терапія 78% собак отримували протиепілептичні препарати. З них 70% мали побічні ефекти. Найчастіше використовували фенобарбітал. Виняток — веттерхун: менше 50% собак цієї породи потребували терапії, що може свідчити про легший перебіг хвороби.
Що це означає на практиці Поширеність ІЕ не залежить від розміру популяції — малі породи не обов'язково страждають частіше. Селекційні програми дають результат: у короткошерстого хердера, койкерхонда, смousхунда та саарлоського вовкодава частота випадків знизилась за роки спостереження. Найефективнішою стратегія виявилась у смousхунда та койкерхонда.
Для практикуючого лікаря важливо: якщо бачите епілепсію у цих порід — повідомляйте племінний клуб. Це не бюрократія, а робочий інструмент зниження частоти хвороби. Також варто очікувати побічні ефекти фенобарбіталу у 7 з 10 собак — закладайте це в моніторинг.