Динозаври-гіганти, але чому серед них не було "мишок"? Нове дослідження про нижню межу розміру
Динозаври досягали десятків тонн, але майже ніколи не ставали дрібними, як сучасні гризуни. Нове моделювання показує: фізіологія цього не пояснює. Схоже, що екологічну нішу "малих тварин" зайняли ранні ссавці, які не пустили динозаврів у цей розмірний клас. Птахи змогли "втекти" від цього обмеження завдяки польоту.
Ми звикли думати про динозаврів як про щось величезне. Але нове дослідження, опубліковане в журналі Evolution, звертає увагу на протилежний бік: чому серед них не було справді крихітних видів?
Найменші відомі не-пташині динозаври важили близько 450 грамів — як великий кролик. Для порівняння, найменша сучасна пташка (колібрі-бджола) важить 1,75 грама, а найменший ссавець (етруська землерийка) — близько 1,8 грама. Тобто динозаври були в сотні разів важчі за мінімально можливий розмір для хребетних.
Дослідники з Американського музею природознавства та Принстонського університету використали математичні моделі, які пояснюють, як природний відбір впливає на розмір тіла через енергетичні витрати та розмноження. Ці моделі чудово спрацювали для ссавців, птахів і черепах. Але для динозаврів вони дали збій: навіть за найширших припущень про фізіологію, моделі не могли пояснити, чому динозаври не ставали дрібнішими.
Автори припускають, що справа не у фізіології, а в екології. Ранні ссавці, які вже існували в юрському та крейдяному періодах, зайняли ніші дрібних тварин — комахоїдних, всеїдних, нічних мешканців підліску. Вони просто не залишили динозаврам вільного місця для еволюції в цей розмірний клас.
Чи могло бути так, що дрібні динозаври просто не збереглися у викопному стані? Дослідники відкидають цю версію. У місцях, де знаходять динозаврів, зазвичай трапляються й набагато дрібніші тварини — ящірки, амфібії, ссавці. Якби динозаври розміром з мишу існували, їхні кістки теж мали б траплятися. Їх немає.
Окреме питання — птахи. Вони походять від динозаврів, але вже в ранньому крейдяному періоді досягли розмірів, недоступних для інших динозаврів. Автори вважають, що ключову роль зіграв політ. Він відкрив птахам нові екологічні ніші — вони могли гніздитися на деревах, скелях, уникати конкурентів на землі. Це дозволило їм "втекти" від обмеження, яке діяло на наземних динозаврів.
Для практики ветеринара це дослідження цікаве насамперед як ілюстрація того, як екологічні фактори, а не лише фізіологія, визначають розміри тварин. Це корисно пам'ятати, коли ми працюємо з сучасними видами: їхні розміри, метаболізм і поведінка — це результат мільйонів років конкуренції за ніші, а не просто "так склалося".