Менінгіома у вільної ревуна: рідкісний випадок із Коста-Рики

У вересневому випуску Frontiers in Veterinary Science описали випадок перехідної менінгіоми у дорослої самиці ревуна (Alouatta palliata). Тварину знайшли на дорозі в Коста-Риці: вона була при свідомості, але не могла рухатися. Стан оцінили як критичний: виснаження (2,8 кг), гіпоглікемія, гіпотермія, міаз. Через три години після надходження до центру порятунку тварину евтаназували.

На розтині знайшли три щільні білі маси на внутрішній поверхні тім'яних кісток. Вони виходили з твердої мозкової оболони і здавлювали кору головного мозку. Розмір вузлів — 0,5–1 см. Гістологія показала добре відмежовану інкапсульовану пухлину з клітинами у вигляді завитків (менінготеліальний патерн) і пучків (фіброзний патерн). Знайшли псаммомні тільця та інтрануклеарні псевдовключення. Мітози були рідкісними (<1 на 10 полів зору). Діагноз — перехідна менінгіома.

Імуногістохімічно пухлина була позитивна лише до S100. Негативні маркери: пан-цитокератин, віментин, Е-кадгерин. Автори зазначають, що такий профіль відрізняється від типових собачих менінгіом, де віментин зазвичай позитивний.

Клінічно важливий момент: у тварини не виявили неврологічних дефіцитів. Симптоми обмежувалися пригніченням свідомості. Це типова картина для менінгіом — вони ростуть повільно, і мозок частково компенсує тиск. Але зрештою компенсація зривається: з'являються судоми, атаксія, зміни поведінки. Для дикої тварини це означає втрату здатності уникати хижаків і нещасних випадків.

Окремо варто згадати супутню знахідку: у жовчному міхурі виявили трематод (ймовірно, Controrchis sp.) і розширені жовчні протоки. Це не пов'язано з пухлиною, але показує загальний стан тварини.

Цей випадок цінний тим, що новоутворення у вільних приматів документують рідко. Основні причини: складно відстежувати тварин, розтин у польових умовах ускладнений, швидке розкладання. Більшість даних про пухлини у приматів отримані з лабораторних колоній (ігрунки, саймірі, нічні мавпи). У ревунів раніше описували ліпому, феохромоцитому, холангіокарциному, амелобластому та Т-клітинну лімфому. Менінгіоми у мавп — поодинокі повідомлення, зокрема у бабуїнів та лемурів.

Для практики: у будь-якої дикої тварини з неспецифічним пригніченням без травм варто виключати інтракраніальні маси. Навіть без явних неврологічних симптомів пухлина може бути причиною втрати здатності до нормальної поведінки.