Дружба з мулом: як відмова від традиційної вуздечки змінює підхід до благополуччя робочих коней
Ветеринар і дослідник Глен Кускер опублікував автоетнографічне дослідження про дружбу з мулом Беллою в Марокко. Він показує, що традиційна вуздечка (трейнзінг) створює нерівні стосунки, і пропонує замість неї практику уважної присутності та діалогу. Це не просто історія про тварину, а робоча модель покращення добробуту робочих коней через зміну якості стосунків.
У статті, опублікованій у Frontiers in Veterinary Science, Глен Кускер з Единбурзького університету ділиться досвідом співпраці з мулом на ім'я Белла в долині Високого Атласу в Марокко. Це не звичайне клінічне дослідження, а автоетнографія — метод, де дослідник аналізує власний досвід і стосунки.
Суть проблеми
Кускер працював із робочими мулами, чиє благополуччя страждає від традиційних практик, зокрема використання жорсткого металевого трейнзінга (вуздечки). Він наголошує, що цей інструмент — не просто деталь амуніції, а символ нерівних, опресивних стосунків між людиною і твариною. Традиційний підхід будується на контролі та примусі, що вкорінює асиметрію влади.
Що пропонує автор
Замість цього Кускер описує альтернативу — співпрацю, засновану на увазі та діалозі. Він спирається на філософію Симони Вейль (про увагу як здатність "спорожнити себе" і бути відкритим до іншого) та Мартіна Бубера (про діалог "Я-Ти" як зустріч, що створює спільний простір — "між").
Ключова ідея — простір "між" людиною і твариною. Це не стан, який виникає сам собою. Його треба постійно створювати через практику присутності: зупинитися, замовкнути, слухати не головою, а серцем. Кускер називає це "підвішуванням" — паузою, яка дозволяє відпустити звичні шаблони сприйняття.
Практичні висновки для ветеринарів
Для практикуючого лікаря це означає зміну фокусу: не "що з твариною не так", а "як я присутній у стосунках із нею". Автор визнає, що така робота — це постійні помилки, "незустрічі" та необхідність прощати — і тварині, і собі. Дружба, за його словами, — це "дзеркало присутності та запорука прощення".
Дослідження показує: покращення добробуту робочих коней можливе не лише через заміну амуніції, а через розвиток "грамотності влади" у людини. Це усвідомлення власної сили та відмова від насильницьких методів на користь співтворчості. Такий підхід вписується в концепцію One Health, де здоров'я людей, тварин і довкілля пов'язані.
Обмеження методу
Автор не дає статистичних даних. Це якісне дослідження одного випадку, але воно пропонує нову мову для опису стосунків із тваринами та практичний інструментарій (пауза, увага, діалог), який можна застосовувати в щоденній роботі.