Формула для розрахунку електричної осі серця у собак: дрібниця, яка може вплинути на результати досліджень
У коментарі до статті Perego та співавторів про конфігурацію комплексу QRS у собак вказано на методологічну помилку: формула для розрахунку середньої електричної осі серця (MEA) була наведена без поправочного коефіцієнта. Це не змінює клінічних висновків, але може спотворити результати мета-аналізів та великих досліджень.
Колеги, хочу поділитися свіжим коментарем, опублікованим у Frontiers in Veterinary Science. Він стосується нещодавньої статті Perego та співавторів про конфігурацію QRS при шлуночковій тахікардії та блокаді ніжок пучка Гіса у собак. Суть не в самих результатах, а в формулі, яку автори використали для розрахунку середньої електричної осі серця (MEA).
Автори оригінальної статті навели формулу: (arctan Iamp, aVFamp) × 180/π. Це виглядає некоректно. Правильна формула, яку раніше опублікував Novosel, має вигляд: ± arctan (2 × aVF / √3 × I). Цей коефіцієнт (2/√3) враховує різницю в амплітудах між стандартними відведеннями (I, II, III) та підсиленими (aVR, aVL, aVF). Без нього розрахунок буде неточним.
Автори коментаря вирішили перевірити, як саме рахували Perego та співавтори. Вони отримали сирі дані (103 собаки) і порахували MEA трьома способами: за формулою з оригінальної статті, за формулою без поправки (arctan (aVF/I)) та за правильною формулою з коефіцієнтом. Результати порівняли статистично.
Виявилося, що значення, наведені в оригінальній статті, збігаються з розрахунком без поправочного коефіцієнта. Різниця між правильним і неправильним розрахунком не є лінійною. Вона коливається від нуля (при значеннях осі 0°, 180° та ±90°) до 4.12 градусів. Наприклад, при розрахунку з поправкою MEA = 47.06°, а без поправки — 42.94°. Це різниця в 9.59%. У відсотковому вимірі максимальна відносна різниця може перевищувати 15% при значеннях осі близьких до нуля.
Для щоденної практики така похибка навряд чи буде критичною. Але для великих епідеміологічних досліджень або мета-аналізів, де порівнюються дані з різних робіт, це може мати значення. Якщо одна група дослідників рахує за однією формулою, а інша — за іншою, результати будуть не зовсім співставні.
Автори коментаря наголошують, що їхня замітка не применшує цінності оригінального дослідження. Вони лише хочуть уточнити методологію, щоб у майбутньому уникнути подібних неточностей. До речі, в іншій, пізнішій статті тієї ж дослідницької групи, формула вже наведена правильно. Тож питання лише в уважності до деталей.