Рогівка старіє разом із собакою: 5 хвороб, які треба знати ветеринару

Колеги, спіймав свіжу статтю від офтальмологів Кімберлі Крейн і Брайді Фут. Вони зібрали топ-5 хвороб рогівки, з якими ми стикаємося в геріатричних собак. Ось головне, що треба знати для практики.

1. Індолентні виразки (SCCED)

Це поверхневі хронічні виразки, які не гояться, бо епітелій не прилипає до строми. Середній вік появи — 8–9 років. Особливо часто бачимо в боксерів, а також стаффордширських бультер'єрів, французьких бульдогів, коргі, бостон-тер'єрів. Діагноз ставимо за флуоресцеїном: фарба підтікає під вільні краї епітелію, даючи ефект "гало". Це патогномонічно.

Лікування — дебридмент ватною паличкою плюс процедура на передній стромі (алмазний бур або grid-кератектомія). Додатково — антибіотик місцево 3–4 рази на день, циклоплегіки, НПЗП і єлизаветинський комір. Можна поставити бандажну лінзу після дебридменту — швидше загоєння і менше болю.

2. Дегенерація рогівки

Відкладення кальцію, холестерину або ліпідів на тлі запалення. Кальцієві відкладення — типова історія для собак віком близько 13 років. Виглядають як асиметричні, блискучі, сріблясто-білі опацифікації, часто аксіально. Можуть бути односторонніми або двобічними.

Шукаємо першопричину: ниркова недостатність, гіпертригліцеридемія, гіперадренокортицизм, сухе око, епісклерит, паннус. Призначаємо повний аналіз крові натще з гормональними тестами.

Якщо відкладення не прогресують — не чіпаємо. Якщо прогресують — місцево 1% динатрію едетат (EDTA) 2–4 рази на день. Поверхневі виразки з кристалами можна прибрати алмазним буром. Глибокі стромальні виразки — одразу на стабілізаційну операцію, бо є ризик перфорації.

3. Сухий кератокон'юнктивіт

Частішає в собак старше 10 років. Причина — вікова атрофія слізної залози або імуноопосередковане руйнування. У зоні ризику — американські кокер-спанієлі, кавалер-кінг-чарльз-спанієлі, вест-хайленд-вайт-тер'єри, брахіцефали.

Клінічно: мукопурулентні виділення, васкуляризація і пігментація рогівки, гіперемія кон'юнктиви. Діагноз — Ширмер менше 10 мм/хв, або менше 15 мм/хв із клінічними ознаками.

Лікування довічне: циклоспорин А 0.2–2% або такролімус 0.03–1% 2–3 рази на день, плюс гелі/мазі для зволоження. У важких випадках — транспозиція протоку привушної слинної залози.

4. Ендотеліальна дегенерація рогівки

Прогресивна втрата ендотеліальних клітин → двобічний хронічний набряк. Починається в середньому в 12 років: асиметрична світло-блакитна каламуть у скроневій ділянці, яка поширюється на все око. У важких випадках формуються були, які можуть розірватися.

Діагноз — виключення інших причин двобічного набряку: передній увеїт, люксація кришталика, ендотеліїт, глаукома. Схильні породи — бостон-тер'єри, такси, чихуахуа.

Місцевий 5% натрію хлорид 3–4 рази на день зменшує епітеліальні були, але не прибирає набряк строми. Хірургія — термокератопластика, поверхнева кератектомія з кон'юнктивальним клаптем. Трансплантація рогівки в собак поки що складна через потребу у свіжому донорському матеріалі.

5. Пігментний кератит

Темний пігмент наповзає на рогівку на тлі хронічного запалення. Найчастіше в брахіцефалів: мопси, бостон-тер'єри, бульдоги. Дослідження показали: щороку віку в брахіцефалів дає +10% ризику пігментації.

Завжди шукаємо першопричину: механічне тертя, порушення слізної плівки, паннус, хронічні виразки. Без усунення причини лікування марне.

Із препаратів найкраще працює такролімус — він реально зменшує наявний пігмент, а не лише гальмує процес. Циклоспорин і преднізолону ацетат теж використовують, але з меншим ефектом. У важких випадках — поверхнева кератектомія, опромінення або кріохірургія, але