Блеоміцин-електрохіміотерапія дала тривалий локальний контроль при рецидивній оральній CD8+ епітеліотропній Т-клітинній лімфомі в собаки
У 13-річного бігля з мультифокальною оральною CD8+ епітеліотропною Т-клітинною лімфомою, що прогресувала попри оклацитиніб, три сеанси блеоміцин-електрохіміотерапії (BLM-ECT) дали тривалий локальний контроль — без видимих уражень на 608-й день. Побічно зафіксували некротичні зміни в регіонарному лімфовузлі нез'ясованої етіології.
Що це за випадок
13-річний самець бігля, 11 кг. Множинні вузликові ураження правої верхньощелепної ясна, слизової щоки та нижньощелепної ясна. За словами власника, ураження були близько 18 місяців, але за останній місяць збільшилися в розмірі й кількості. Периферичні лімфовузли не збільшені, цитологія регіонарних — реактивна гіперплазія. Загальний аналіз крові, біохімія, рентген грудної клітки та УЗД черевної порожнини — без значущих відхилень.
Діагностика
Цитологія тонкоголкових аспіратів оральних уражень (без седації, загальної анестезії чи регіонарної аналгезії) — підозра на лімфому. Гістопатологія біоптатів: пластоподібна інфільтрація середнього розміру лімфоїдних круглих клітин на межі епітелію та суб'єпітелію і в підслизовій. Багатофокусна інфільтрація лімфоїдних клітин в епітелій — епітеліотропізм. Мітози — до 2 на поле зору високого збільшення (0,237 мм²).
Імуногістохімія: понад 90% проліферуючих лімфоїдних клітин негативні за CD20 і позитивні за CD3. Понад 90% позитивні за CD8α (клон F3-B2, валідований для тканин собак). PARR і проточна цитометрія не показали чіткого клонального чи неопластичного Т-клітинного пулу. Діагноз поставлено на підставі морфологічно атипової лімфоїдної популяції, вираженого епітеліотропізму та CD3+/CD8α+ імунофенотипу.
Лікування
Початково — оклацитиніб 0,73 мг/кг двічі на добу. На 22-й день — зменшення розміру й кількості уражень. На 120-й день дозу знижено до 0,73 мг/кг раз на добу, ефект зберігався. На 149-й день — прогресування: збільшення еритематозних вузликових уражень на слизовій верхньої та нижньої губи.
Далі — BLM-ECT: блеоміцин 20 мг/м² внутрішньовенно, потім електричні імпульси чотириголковим електродом (1000 В/см, вісім імпульсів). Два сеанси — на 205-й і 238-й дні. Результат: виражене зменшення розміру й кількості уражень, тривалий локальний контроль.
Перебіг
На 354-й день — збільшення лівого нижньощелепного лімфовузла. Гістопатологія: поширений некроз, який не дозволив однозначно визначити залучення лімфоми. Залишкові CD3-позитивні лімфоцити були, але ні проточна цитометрія, ні PARR не підтвердили неопластичну лімфоїдну популяцію. Причинний зв'язок із ECT не встановлено.
Третій сеанс BLM-ECT — на 555-й день, через рецидивні еритематозні ураження слизової медіальної частини верхньої та нижньої губи, де гістологічно підтвердили Т-клітинну лімфому. На 608-й день — жодних видимих оральних уражень, клінічних ознак системної дисемінації немає. Собака клінічно здорова.
Що це означає для практики
BLM-ECT дала тривалий локальний контроль у собаки з рецидивною мультифокальною оральною CD8+ ETCL, що прогресувала на тлі оклацитинібу. Метод можна повторювати. Це можливий варіант локального лікування для відібраних пацієнтів з оральною ETCL, особливо коли системна терапія не дає результату.
Незвичні некротичні зміни в регіонарних лімфовузлах залишаються нез'ясованими — потрібні подальші дослідження патологічних та імунологічних змін після ECT.
Обмеження: це опис одного випадку, без контрольної групи. Відбір пацієнтів для такого лікування потребує подальшого вивчення.