Гепатозоон у гризунів Китаю: 2,5% інфікованих, п’ять нових видів у диких тваринах
Велике 7-річне дослідження на північному заході Китаю (3344 зразки) показало, що Hepatozoon інфікує лише гризунів (6,5%), а не інших ссавців чи рептилій. Виявлено п’ять видів паразита, включно з новими для науки. Це важливо для розуміння ризиків зоонозів і діагностики у тварин.
Китайські дослідники провели наймасштабніше на сьогодні молекулярне обстеження на Hepatozoon spp. на північному заході країни (Сіньцзян-Уйгурський автономний район). За 2018–2025 роки вони зібрали 3344 зразки печінки та крові від 3037 ссавців і 307 рептилій, що належали до 35 видів (25 ссавців і 10 рептилій).
Ключовий результат: загальна інфікованість склала 2,5% (84 з 3344 зразків). Усі позитивні знахідки були виключно серед гризунів (6,5% від 1301 гризуна). У жодного представника інших рядів ссавців (зайцеподібні, рукокрилі, парнокопитні, непарнокопитні, хижі, примати) чи ящірок ДНК Hepatozoon не знайшли.
Види паразита: окрім раніше відомих Hepatozoon canis у лисиці та H. felis у рисі, виявили п’ять додаткових видів: H. chinensis, H. ayorgbor, H. ophisauri, H. cf. ophisauri та один неідентифікований Hepatozoon sp.
Нові господарі (вперше у світі):
- H. chinensis — у полівки економки (Microtus oeconomus)
- H. ayorgbor — у тушканчика п'ятипалого (Allactaga sibirica)
- H. ophisauri — у сліпушонки (Ellobius talpinus) і тушканчика п'ятипалого
- H. cf. ophisauri — у великої піщанки (Rhombomys opimus) та лівійської піщанки (Meriones libycus)
- Hepatozoon sp. — у довгохвостого ховраха (Spermophilus undulatus)
Методологія: вид тварини підтверджували за морфологією та мітохондріальними генами (cytb для гризунів, COX1 для рептилій). Hepatozoon виявляли ПЛР за геном 18S rRNA (фрагмент 1100 п.н.). Усі позитивні зразки підтверджували секвенуванням за Сенгером (тричі).
Практичне значення: Hepatozoon може викликати анемію та жовтяницю навіть у людей (описаний випадок у Росії). У тварин інфекція дає анорексію, втрату ваги, біль і ураження опорно-рухового апарату, іноді з летальним кінцем. Автори наголошують: потрібен посилений моніторинг Hepatozoon серед дикої фауни, особливо гризунів, які є природним резервуаром. Для практикуючих ветеринарів це сигнал включати гепатозоон у диференційну діагностику у хижаків, які контактують із гризунами.