Хітиновий інгібітор винищує 95% сухотрубних термітів — і люди при цьому ні до чого

Сухотрубні терміти живуть прямо всередині дерева — в балках, каркасах, меблях — і будують галереї, які майже неможливо побачити. Саме тому їх так важко виявити й знищити. Дослідники з Університету Каліфорнії в Ріверсайді знайшли слабкість, яку терміт не може сховати: він мусить линяти.

Дослідження 2025 року в Journal of Economic Entomology показало, що бістрифлурон — інгібітор синтезу хітину — вбиває західних сухотрубних термітів з високою ефективністю. У лабораторних умовах смертність становила 95,7%, коли терміти мали вибір між обробленою і необробленою деревиною, і близько 99% при постійному контакті з обробленою деревиною.

Механізм. Хітин — основа зовнішнього скелета комах. Він не розтягується, тому терміт за життя линяє близько семи разів, скидаючи старий екзоскелет і будуючи більший. Бістрифлурон не дає виробити достатньо хітину для нового покриву. Терміт намагається полиняти — і гине, бо нового захисту немає. Це не швидка отрута: спочатку падає активність і споживання їжі, загибель настає під час наступного линяння.

Порівняння речовин. Тестували три інгібітори синтезу хітину: бістрифлурон, хлорфлуазурон і новіфлумурон. Бістрифлурон давав найшвидшу загибель у протестованих концентраціях. При 0,1% і відсутності необробленої альтернативи — близько 99% смертності за 60 днів. При виборі між обробленою і чистою деревиною та сама концентрація давала приблизно 96%.

Найцікавіше — соціальний ефект. Терміти обмінюються їжею та вмістом кишечника. Дослідники обробили частину групи, підсадили до необроблених родичів і простежили рух речовин за допомогою кольорового корму. За 24–48 годин матеріал від оброблених особин досягав тих, хто контакту з препаратом не мав. Групи, де спочатку обробили лише 5% термітів, до 90-го дня виходили на 100% смертності. Групи з 50% оброблених мали схожу картину виживання. Тобто мала кількість термітів переносить достатню дозу вглиб колонії.

Це підтверджує спостереження 2026 року: західні сухотрубні терміти виконують проктодеальний трофалаксис — отримання матеріалу з задньої кишки іншої особини. У природі це передає поживні речовини й кишкові мікроби для перетравлення деревини. Для контролю шкідників та сама поведінка стає каналом доставки препарату.

Практичний сенс. Повільна дія тут — перевага, а не недолік. Швидка отрута вбила б оброблених термітів до того, як вони встигли б передати речовину далі. Фумігація всієї будівлі залишається одним із найефективніших методів, але вона дорога, вимагає виселення мешканців, захисту чи вивезення їжі та не дає залишкового захисту від нових заселень. Локальна обробка бістрифлуроном може стати альтернативою при обмеженому й доступному ураженні, а речовина, ймовірно, зберігає активність у деревині певний час.

Обмеження. Лабораторні результати не означають, що обробка будинку дасть ті самі цифри. Досліди проводили на малих групах у контрольованих умовах. Препарат розчиняли в ацетоні — він зручний для експерименту, але через горючість і різкий запах не підходить для побутового застосування. Потрібна практична формуляція.

Суміжний напрям. Та сама лабораторія вивчає пінен — ароматичну речовину, яку виділяють дерева. Він працює як сигнал, що приваблює термітів до локальних інсектицидних депо. Раніші досліди з водним фіпронілом: без пінену — близько 70% смертності, з піненом — понад 95%. Заявка на патент Каліфорнійського університету (квітень 2025, публікація жовтень 2025) описує додавання альфа- або бета-пінену до локальних ін'єкцій інсектициду, що може дозволити розносити отвори для обробки далі один від одного й зменшити витрати праці та препарату.

Діагностика активності колонії. Сухотрубні терміти викидають з галерей дрібні тверді фекальні пелети. Старі пелети залишаються роками після зникнення термітів, тому сам факт їх наявності не доводить активного ураження. Дослідження після роботи з бістрифлуроном показало, що мікроби в пелетах працюють як біологічний годи