Підшкірне щеплення коней проти WNV і правця: місцеві реакції частіші, ніж при внутрішньом'язовому
Рандомізоване дослідження на 17 кобилах: підшкірне введення інактивованої вакцини проти лихоманки Західного Нілу та правцевого анатоксину дало більший набряк у місці ін'єкції, ніж внутрішньом'язове. Гуморальна відповідь на WNV зросла за обох шляхів, але висхідні титри правця були надто високими, щоб порівняти ефективність.
Передумова
Міозин-важколанцюгова міопатія (MYHM) — генетичне захворювання коней порід квартерхорс і споріднених. Носії мутації E321G в гені MYH1 схильні до рабдоміолізу без навантаження, імуноопосередкованого міозиту (IMM) і системного кальцинозу. Алель трапляється у 6,8% американських квартерхорсів, найчастіше в підгрупах рейнінгу, роботи з худобою та халтер-класу.
Раніші роботи припускали, що тригером IMM може бути інфекція або вакцинація. Частина експертів радить таким коням взагалі не робити щеплень або обмежитися моновалентними найнеобхіднішими. Чи винна травма м'яза від внутрішньом'язової ін'єкції, чи сама імунна відповідь — невідомо. Тому підшкірний шлях виглядав логічною альтернативою: менше пошкодження м'яза.
Дизайн
Рандомізоване, сліпе (оцінювач не знав розподілу груп), двоетапне дослідження. 17 дорослих кобил (16 квартерхорсів, 1 чистокровна), середній вік 14,1 ± 2,0 року, маса 542 ± 49 кг. Усі негативні за мутацією MYH1. Усі багато років щеплені щорічним бустером Prestige 5 Way + WNV.
Група 1 (n = 9): WNV підшкірно + правець внутрішньом'язово. Група 2 (n = 8): WNV внутрішньом'язово + правець підшкірно. Вакцини — Vetera West Nile Virus (інактивована) на день 0 і Tetguard Tetanus Toxoid на день 28. Ін'єкції в ділянку шиї.
Кров брали на день 0, 28 і 56. WNV — IgM та IgG через ELISA (співвідношення позитив/негатив), IgG додатково через реакцію нейтралізації сироватки. Правець — титри імуноглобулінів. Місце ін'єкції оглядали щодня протягом 72 годин.
Результати
Титри нейтралізувальних антитіл до WNV зросли після вакцинації незалежно від шляху введення (p = 0,007). Різниці між підшкірним і внутрішньом'язовим шляхом не виявили.
Набряк у місці ін'єкції був більшим після підшкірного введення WNV-вакцини, ніж після внутрішньом'язового (p = 0,003). Те саме для правцевого анатоксину: підшкірно — більший набряк, ніж внутрішньом'язово (p = 0,002).
Висхідні титри правця були високими майже в усіх коней, і після щеплення не змінилися.
Висновки для практики
Підшкірне введення обох вакцин дало статистично значущі місцеві реакції — більший набряк, ніж внутрішньом'язове. Це прямий аргумент проти того, щоб механічно переносити підшкірний шлях на коней заради зниження ризику IMM.
Порівняти гуморальну відповідь між шляхами не вдалося: у коней були високі висхідні титри від попередніх щеплень. Автори прямо пишуть, що висновки щодо еквівалентності підшкірного та внутрішньом'язового шляхів лишаються непереконливими.
Практичний підсумок: для коней з MYHM підшкірна вакцинація не виглядає безпечнішою за внутрішньом'язову — принаймні за місцевими реакціями. Питання, чи знижує вона ризик тригеру IMM, це дослідження не закриває.