Плазмаферез врятував 2-кілограмового чихуахуа після укусу сколопендри
У 2-кг чихуахуа після укусу сколопендри розвинувся системний синдром із гемолізом, ураженням печінки та запаленням. Мембранний терапевтичний плазмаферез (1,4 об'єму плазми) переніс добре — CRP впав з 8,9 до 1,5 мг/дл, собаку виписали на 7-й день. Перший описаний випадок такого лікування в собак.
Що сталося
8-річний кастрований чихуахуа, 2 кг, наступив на сколопендру під час вечірньої прогулянки. Укус у міжпальцеву ділянку правої передньої лапи — еритема, біль, кульгавість. Через годину власник побачив червону сечу. У місцевій клініці обробили рану, дали вітамін C і лактатний розчин Рінгера в/в. Сеча залишалася червоною, тварину направили далі — приблизно через 7 годин після укусу.
Клінічна картина при надходженні
Пригнічення, поганий апетит, біль у краніальному відділі живота. Температура 38,9 °C, ЧД 14/хв, ЧСС 110/хв, систолічний тиск 120 мм рт. ст. Ознаки зневоднення ~5%, слизові іктеричні. Еритема в правій пахвинній ділянці. Кульгавості вже не було, але ураження між пальцями залишалося.
Лабораторні дані
Лейкоцитоз 20,03×10⁹/л, нейтрофілія 17,49×10⁹/л (87,3%), зсув вліво — системне запалення. У мазку — агрегація тромбоцитів, токсична зернистість. Тільця-«привиди» та сфероцити не виявлені, сольовий тест на аглютинацію негативний.
Біохімія: ALT 290 Од/л, CK 575 Од/л, лактат 3,50 ммоль/л, панкреатична ліпаза 1 459 Од/л, CRP 8,9 мг/дл, загальний білірубін 44 мкмоль/л. Коагулограма до гепарину: aPTT 158 с (норма 60–93), PT 14 с (норма 11–14). Гематокрит 42,4%.
Сеча червона, каламутна, pH 8,0, щільність 1,016. Дипстик різко позитивний на кров/гем (250 Ery/мкл), білірубін 1 мг/дл, урoбіліноген 4 мг/дл. Мікроскопія осаду — еритроцитів немає. Це пігментурія з підозрою на гемоглобінурію та внутрішньосудинний гемоліз; міоглобінурію повністю виключити не вдалося.
ПЛР-панель на 6 збудників (Ehrlichia spp., Babesia gibsoni, Babesia canis, гемотропні Mycoplasma spp., Hepatozoon spp., Anaplasma phagocytophilum) — усе негативно.
Діагноз: системна інтоксикація від укусу сколопендри, ускладнена підозрою на гемоліз, гострим ураженням печінки та системним запаленням.
Плазмаферез: як робили
Терапевтичний плазмаферез (ТПА) почали приблизно через 20 годин після укусу — через стійку пігментурію та системні зміни, які не коригувалися початковою терапією.
Використали мембранну систему Plasauto Σ (Asahi Kasei) з плазмовідділювачем OP-02W. Доступ — 5-Fr дволуменний катетер 13 см у правій зовнішній яремній вені.
Розрахунки:
- Загальний об'єм крові (80 мл/кг) = 160 мл
- Екстракорпоральний контур = 68 мл (43 мл магістралі + 25 мл плазмовідділювач) — це ~42,5% від ЗОК
- Гематокрит 42,4% округлили до 40%
- Об'єм плазми = 160 × (1–0,40) = 96 мл
- Призначений об'єм заміни 1,4 об'єму плазми = 134 мл
Контур заповнили 68 мл цільної крові. Замісний розчин — свіжозаморожена плазма собак, 134 мл, підігріта до 40 °C, інфузія зі швидкістю, що відповідала видаленню плазми. Швидкість потоку цільної крові 6 мл/хв, цільове співвідношення відділення плазми 20%. Швидкість відділення плазми: 6 × (1–0,40) × 0,20 × 60 = 43,2 мл/год. Антикоагуляція — гепарин.
Процедура тривала близько 3 годин, оброблено ~1 080 мл цільної крові — це приблизно 6,8 розрахункових об'ємів крові.
Ускладнення під час процедури
Одразу після введення пропофолу (перед ТПА) з'явилася мультифокальна еритема на вентральному животі, грудях, пахвах і вентральній шиї — запідозрили гостру гіперчутливість. Дано дексаметазон 1 мг в/в і дифенгідрамін 4 мг в/м.
Під час ТПА виявили транзиторну безсимптомну іонізовану гіпокальціємію — скоригували кальцію глюконатом.
Результат
Після процедури CRP впав з 8,9 до 1,5 мг/дл. Апетит повернувся, хоча пригнічення спочатку зберігалося. Стан поступово покращувався, собаку виписали на 7