Настанови AAHA 2015 щодо управління поведінкою собак і котів

Марсі Хаммерле, DVM, DABVP (C/F), Крістін Хорст, DVM, Емілі Левін, DVM, DACVB, MRCVS, Карен Овералл, MA, VMD, PhD, DACVB, CAAB, Ліза Радоста, DVM, DACVB, Марсія Рафтер-Рітчі, LVT, CPDT, VTS-Behavior, Софія Їн, DVM, MS†

АНОТАЦІЯ

Настанови AAHA 2015 року з управління поведінкою собак і котів (Canine and Feline Behavior Management Guidelines) були розроблені, щоб надати практикуючим лікарям і персоналу стислу, засновану на доказах інформацію для забезпечення того, щоб базові поведінкові потреби пацієнтів-котів і собак були зрозумілі та задоволені в кожній практиці. Певна обізнаність у ветеринарній поведінці та ветеринарній поведінковій медицині є необхідною в сучасній ветеринарній практиці. Більше котів і собак страждають від поведінкових проблем, ніж від будь-якого іншого стану. Поведінкові проблеми призводять до страждання пацієнта та відмови від нього, а також негативно впливають на моральний дух персоналу. Ці настанови використовують повністю інклюзивний командний підхід для інтеграції базового управління поведінкою в повсякденний догляд за пацієнтом за допомогою стандартизованих поведінкових оцінок; створення середовища з низьким рівнем страху та стресу для пацієнтів, персоналу та власників; і створення кооперативних відносин із власниками та пацієнтами, щоб можна було забезпечити найкращий догляд. Практичний, систематичний підхід настанов дозволяє ветеринарному персоналу розуміти нормальну поведінку та розпізнавати й втручатися в поширені поведінкові проблеми на ранніх етапах їх розвитку. Настанови наголошують, що управління поведінкою є основною компетенцією будь-якої сучасної практики. (J Am Anim Hosp Assoc 2015; 51:205–221. DOI

З клініки The Pet Doctor, О'Феллон, Міссурі (M.H.); Ветеринарна лікарня Меса, Голден, Колорадо (C.H.); Animal Emergency and Referral Associates, Ферфілд, Нью-Джерсі (E.L.); Пенсильванський університет, кафедра біології, Філадельфія, Пенсильванія (K.O.); Coral Springs Animal Hospital, Корал-Спрінгс, Флорида (L.R.); Спрінгвілл, Нью-Йорк (M.R.-R); та Девіс, Каліфорнія (S.Y.).

Листування: kloverallvmd@gmail.com (K.O.) Орфографічні та інші незначні помилки було виправлено 15 вересня 2015 року. AAHA, Американська асоціація лікарень для тварин (American Animal Hospital Association); BZD, бензодіазепін (benzodiazepine); MAOI, інгібітор моноаміноксидази (monoamine oxidase inhibitor); SARI, подвійний антагоніст серотоніну 2A/інгібітор зворотного захоплення серотоніну (dual serotonin 2A antagonist/serotonin reuptake inhibitor); SSRI, селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну (selective serotonin reuptake inhibitor); TCA, трициклічний антидепресант (tricyclic antidepressant)

*Ці настанови були підготовлені цільовою групою експертів, скликаною Американською асоціацією лікарень для тварин (American Animal Hospital Association) з безпосередньою метою створення цієї статті. Вони пройшли той самий процес зовнішнього рецензування, що й усі статті JAAHA. Цей документ призначений лише як настанова. Доказове обґрунтування конкретних рекомендацій було наведено щоразу, коли це було можливо та доречно. Інші рекомендації ґрунтуються на практичному клінічному досвіді та консенсусі експертної думки. Для документування деяких із цих рекомендацій потрібні подальші дослідження. Оскільки кожен випадок є різним, ветеринарні лікарі повинні ґрунтувати свої рішення та дії на найкращих наявних наукових доказах у поєднанні з власною експертизою, знаннями та досвідом. Ці настанови були підтримані щедрим освітнім грантом від CEVA Animal Health, Virbac Animal Health та AAHA Foundation.

• Помер 28 вересня 2014 року.

^Q 2015 by American Animal Hospital Association JAAHA.ORG 205

Вступ

Мета цих настанов — надати практикуючим лікарям та персоналу актуальну інформацію, засновану на доказах, щоб забезпечити задоволення базових поведінкових потреб пацієнтів у собак та котів. Більше собак і котів страждають від поведінкових проблем, ніж від будь-якого іншого стану, що часто призводить до евтаназії, відмови від пацієнта або хронічного страждання. Ці настанови були написані, щоб допомогти ветеринарним фахівцям досягти таких цілей:1–5

• 1. Інтегрувати базове поведінкове управління в усі аспекти клінічної практики, щоб кожен пацієнт отримував найкращий практичний догляд у середовищі з низьким рівнем стресу.
• 2. Розуміти вікові норми та відхилення поведінки у собак і котів, щоб забезпечити розпізнавання та корекцію наявних або нових поведінкових проблем.
• 3. Сприяти рутинній оцінці поведінкового розвитку та змін у поведінці шляхом використання стандартизованих інструментів оцінювання.
• 4. Надавати власникам рекомендації щодо найпоширеніших поведінкових станів у собак і котів, щоб клієнти вчасно зверталися по допомогу (за потреби).
• 5. Формувати пацієнтів, схильних до співпраці, та чудові взаємини між клієнтом, ветеринаром і пацієнтом, щоб пацієнт і клієнт могли користуватися найкращим можливим доглядом протягом усього життя.
• 6. Переконати всю команду ветеринарної охорони здоров'я у важливості перетворення поведінкового управління на ключову компетенцію практики.

Ці настанови допоможуть читачам розвинути експертизу та впевненість, щоб навчати клієнтів про поведінкові потреби їхніх улюбленців. Якщо персонал і клієнти ефективно поінформовані щодо поведінкових потреб улюбленців, ветеринари створять команду охорони здоров'я, яка забезпечує найкращі результати для пацієнтів. Покращені результати транслюються в підвищення утримання клієнтів і зниження частоти евтаназії. Ветеринари відіграють ключову роль у підвищенні якості життя своїх пацієнтів і власників пацієнтів. Знання про поведінку також знижує ризик травм для персоналу та клієнтів і підвищує задоволеність роботою членів персоналу. Ефективніші фізичні обстеження, кращий обмін інформацією та персонал, навчений проводити модифікацію поведінки та навчальні прийоми, ведуть до покращеного догляду за пацієнтами, кращих результатів справ і прибутковості ветеринарних практик. Ці настанови допоможуть ветеринарам стати першим джерелом інформації для клієнтів, щоб вони не зверталися за послугами чи порадами до тих, хто не кваліфікований надавати оптимальний догляд.

Важливість думки та сприйняття клієнта

Сприйняття клієнтів є ключовим в усіх аспектах ветеринарної медицини. Ветеринарні лікарі та їхній персонал втрачають довіру, якщо не здатні зі співчуттям поводитися з активними, буйними, полохливими та стресованими тваринами. Клієнти не схильні повертатися, якщо їхній улюбленець був наляканий, якщо їхній улюбленець погрожував персоналу або травмував його, або якщо ветеринарний лікар був роздратований чи відчував дискомфорт. Клієнти оцінюють клінічну компетентність, принаймні частково, за тим, як поводяться з їхнім улюбленцем і як він реагує на ветеринарного лікаря. На жаль, опитування показують, що клієнти зазвичай покладаються на осіб без клінічної підготовки, а не на ветеринарних лікарів, щодо порад із проблем поведінки улюбленців.6–8 Ці настанови надають практикуючим лікарям інструменти, які допоможуть змінити цю тенденцію.