Лікування атопічного дерматиту собак: оновлені рекомендації 2015 року

Передумови

2010 року Міжнародна робоча група з атопічного дерматиту в собак (International Task Force on Canine Atopic Dermatitis, ITFCAD), нині Міжнародний комітет з алергічних захворювань тварин (International Committee on Allergic Diseases of Animals, ICADA; www.icada.org), розробила перші настанови з лікування атопічного дерматиту (АД) у собак [1]. Ці рекомендації, опубліковані англійською мовою та перекладені ще 17 мовами, були розроблені й вільно доступні для завантаження для широкої аудиторії практикуючих лікарів у всьому світі. Хоча за останні 5 років з'явилися нові препарати, інші більше не застосовуються, а терапевтичні схеми продовжували розвиватися. З цих причин члени ICADA вирішили оновлювати ці настанови кожні 5 років. Хоча повний перегляд планується проводити кожні 10 років, незначні оновлення мають готуватися через 5 років у кожному десятилітті; це перший п'ятирічний частковий перегляд настанов з лікування АД у собак 2010 року [1].

Щодо першої версії цих директив, читачам слід пам'ятати кілька базових принципів, що лежать в основі цього документа:

• Рекомендації зазвичай ґрунтуються на доказах, отриманих із раніше опублікованих рандомізованих контрольованих досліджень (РКД) та систематичних оглядів [2–4]. Практикуючі лікарі повинні пам'ятати, що статистично значущі зміни в показниках результатів дослідження не означають, що втручання буде ефективним у всіх пацієнтів або що власники будуть задоволені рекомендованим продуктом. Більше того, клінічні дослідження зазвичай перевіряють ефективність одного втручання, тоді як у щоденній практиці найкращий клінічний результат зазвичай вимагає поєднання кількох методів лікування. Отже, результати клінічних досліджень зазвичай недооцінюватимуть синергічний потенціал досліджуваного препарату, коли його включено до протоколу лікування з кількома втручаннями.
• У кількох розділах цих настанов читачі побачать, що існує брак або недостатність доказів на підтримку ефективності конкретного втручання. Таке твердження не означає, що обговорюване втручання не буде ефективним у їхнього пацієнта, а скоріше те, що воно не було достатньо перевірене, щоб оцінити, чи дає воно якусь користь.
• Як і в першій версії цих настанов, коли рекомендації надаються щодо втручання, підкріпленого одним або кількома дослідженнями, проведеними з конкретним продуктом, ми згадуємо генеричну назву препарату, за якою слідує торгова назва та компанія, зазначені в статті, що повідомляє про результати дослідження. В усіх інших випадках рекомендації надають лише генеричні назви препаратів. Важливо, що рекомендація щодо конкретного продукту не означає схвалення продукту або його виробника з боку ICADA. Рекомендація лише означає, що існує принаймні одне клінічне дослідження, яке свідчить про користь препарату, або, за відсутності такого дослідження, що існує консенсус серед авторів щодо рекомендації цього втручання.
• Нарешті, як і раніше, це оновлення поділено на три різні розділи: рекомендації щодо i) лікування гострих загострень атопічного дерматиту (АД) у собак, ii) лікування хронічних уражень шкіри при АД та iii) втручань для запобігання рецидивам захворювання. Щодо типових клінічних сценаріїв, які могли б скористатися цими рекомендаціями, читачів відсилають до версії цих настанов 2010 року [1]. У кожному розділі варіанти лікування перелічені в певному порядку. Ми аж ніяк не маємо на увазі, що всі втручання рекомендовані — або навіть потрібні — для кожного пацієнта саме в такому порядку. Рекомендації повинні оцінюватися ветеринарними лікарями з урахуванням їхнього унікального пацієнта та власників тварин. Практикуючі лікарі повинні завжди оцінювати користь, побічні ефекти, практичність, вартість і доступність запропонованих методів лікування, які часто доведеться поєднувати для оптимального результату.

Ця стаття має на меті бути коротшим оновленням довшої оригінальної версії настанов [1]. Кожен розділ міститиме стислий виклад рекомендацій 2010 року, за яким ітиме «оновлення 2015 року» з підтверджувальною інформацією щодо запропонованої зміни чи оновлення. Підтверджувальні дані, опубліковані в настановах 2010 року, зазвичай не повторюватимуться. У кожному розділі ми чітко зазначимо, де не було очевидної потреби в оновленні рекомендацій 2010 року.

Важливо, що автори вирішили змінити схеми оцінювання сили рекомендації (strength of recommendation, SOR) та категорії доказовості (category of evidence, COE), які використовувалися в настановах 2010 року, на спрощену та менш заплутану систему оцінювання SORT (таблиця 1) [5]. Як і раніше, SOR нижчого літерного порядку та якість доказів (quality of evidence, QOE) з нижчим римським числом слід вважати ціннішими, ніж ті, що мають вищі літери та числа. Однак читачам не слід намагатися порівнювати SOR та COE/QOE між версіями цих настанов 2010 та 2015 років, оскільки ці оцінки не призначені для взаємного перерахунку.

Крім того, у цьому оновленні, а також для полегшення порівняння між цією та майбутніми версіями настанов, кожен розділ буде пронумеровано.

Насамкінець, як це було зроблено раніше, ми надали у вигляді онлайн-документа односторінкове резюме розроблених тут рекомендацій (Додатковий файл 1).

A. Лікування гострих загострень атопічного дерматиту (AD)

Цей розділ стосується лікування собак з клінічними сценаріями 1a та 1b, описаними у версії цих настанов 2010 року [1]; з ними можна вільно ознайомитися на такому сайті: http://onlinelibrary.wiley.com/doi/

A.1. Ідентифікація та уникнення факторів загострення

• A.1.a. Ідентифікація та усунення алергенних причин загострень. Резюме настанов 2010 року: Визнаними алергенними причинами гострих загострень атопічного дерматиту (AD) у собак є нещодавнє підвищене експонування алергенів довкілля (особливо кліщів домашнього пилу та пилку), вживання харчових інгредієнтів, а також укуси бліх чи інших комах. Загострення зазвичай виникають лише тоді, коли собака гіперчутлива до цих різних алергенів і коли алергенне навантаження достатньо високе, щоб спричинити загострення. Ідентифікація та, за можливості, усунення контакту з такими алергенами або їх вживання є важливими для запобігання подальшому погіршенню чи рецидивам загострень [1]. Оновлені рекомендації 2015 року: Запропонованих змін до рекомендацій 2010 року немає (SOR C).
• Резюме настанов 2010 року: Визнаними алергенними причинами гострих загострень атопічного дерматиту (AD) у собак є нещодавнє підвищене експонування алергенів довкілля (особливо кліщів домашнього пилу та пилку), вживання харчових інгредієнтів, а також укуси бліх чи інших комах. Загострення зазвичай виникають лише тоді, коли собака гіперчутлива до цих різних алергенів і коли алергенне навантаження достатньо високе, щоб спричинити загострення. Ідентифікація та, за можливості, усунення контакту з такими алергенами або їх вживання є важливими для запобігання подальшому погіршенню чи рецидивам загострень [1].
• Визнаними алергенними причинами гострих загострень атопічного дерматиту (AD) у собак є нещодавнє підвищене експонування алергенів довкілля (особливо кліщів домашнього пилу та пилку), вживання харчових інгредієнтів, а також укуси бліх чи інших комах. Загострення зазвичай виникають лише тоді, коли собака гіперчутлива до цих різних алергенів і коли алергенне навантаження достатньо високе, щоб спричинити загострення. Ідентифікація та, за можливості, усунення контакту з такими алергенами або їх вживання є важливими для запобігання подальшому погіршенню чи рецидивам загострень [1].
• Оновлені рекомендації 2015 року: Запропонованих змін до рекомендацій 2010 року немає (SOR C).
• Запропонованих змін до рекомендацій 2010 року немає (SOR C).

• A.1.b. Оцінка застосування антимікробної терапіїПідсумок настанов 2010 року:Бактеріальні та дріжджові інфекції шкіри й вух є частими причинами загострень у собак з AD. Лікування таких інфекцій зазвичай складається з місцевих та/або системних антимікробних препаратів [1].Оновлені рекомендації 2015 року:Суттєвих змін до рекомендацій 2010 року немає (SOR C). Для підвищення ефективності та раціонального використання антимікробних препаратів ветеринарним лікарям рекомендовано дотримуватися настанов щодо антимікробного лікування, встановлених у країні їхньої практики та/або в міжнародних консенсусних рекомендаціях (SOR C) [6, 7]. Важливо, що ветеринарні лікарі та власники тварин мають стежити за висушувальним або подразнювальним ефектом місцевих антимікробних препаратів — особливо шампунів — що може спричинити загострення AD у їхнього пацієнта (SOR C).
• Підсумок настанов 2010 року:Бактеріальні та дріжджові інфекції шкіри й вух є частими причинами загострень у собак з AD. Лікування таких інфекцій зазвичай складається з місцевих та/або системних антимікробних препаратів [1].
• Бактеріальні та дріжджові інфекції шкіри й вух є частими причинами загострень у собак з AD. Лікування таких інфекцій зазвичай складається з місцевих та/або системних антимікробних препаратів [1].
• Оновлені рекомендації 2015 року:Суттєвих змін до рекомендацій 2010 року немає (SOR C). Для підвищення ефективності та раціонального використання антимікробних препаратів ветеринарним лікарям рекомендовано дотримуватися настанов щодо антимікробного лікування, встановлених у країні їхньої практики та/або в міжнародних консенсусних рекомендаціях (SOR C) [6, 7]. Важливо, що ветеринарні лікарі та власники тварин мають стежити за висушувальним або подразнювальним ефектом місцевих антимікробних препаратів — особливо шампунів — що може спричинити загострення AD у їхнього пацієнта (SOR C).
• Суттєвих змін до рекомендацій 2010 року немає (SOR C). Для підвищення ефективності та раціонального використання антимікробних препаратів ветеринарним лікарям рекомендовано дотримуватися настанов щодо антимікробного лікування, встановлених у країні їхньої практики та/або в міжнародних консенсусних рекомендаціях (SOR C) [6, 7]. Важливо, що ветеринарні лікарі та власники тварин мають стежити за висушувальним або подразнювальним ефектом місцевих антимікробних препаратів — особливо шампунів — що може спричинити загострення AD у їхнього пацієнта (SOR C).

A.2. Поліпшення гігієни та догляду за шкірою і шерстю

• A.2.a. Купання з недратівливим шампунем Резюме настанов 2010 року: Доведено, що купання з емолентним шампунем, який містить ліпіди, складні цукри та антисептики (Allermyl, Virbac), має помірний і короткочасний антисвербіжний ефект. Інші місцеві емоленти не довели здатності зменшувати свербіж. Інтенсивність і частота купання можуть бути найважливішими чинниками полегшення свербежу [1]. Оновлені рекомендації 2015 року: Доведено, що емолентні формуляції, які містять або ліпіди, складні цукри та антисептики (Allermyl, Virbac), або фітосфінгозин, малинову олію та ліпіди (Douxo Calm, Ceva), чинять помірний вплив на ураження шкіри та свербіж у алергічних собак (SOR B); ця користь, імовірно, найвища в собак із легким перебігом AD (SOR C). Інтенсивність і частота купання можуть бути найважливішим чинником полегшення свербежу (SOR B). Інші місцеві емоленти не довели здатності послідовно зменшувати ознаки AD у собак (SOR C). Обґрунтування оновлених рекомендацій: Нещодавнє невелике тритижневе рандомізоване дослідження (розподіл між групами випадковий) виявило майже еквівалентне зменшення уражень шкіри та свербежу в алергічних собак при застосуванні або шампуню Allermyl, або комбінації шампуню та піни Douxo Calm (QOE 2) [8]. Ці результати віддзеркалюють результати попереднього невеликого дослідження із застосуванням Allermyl, шампуню Douxo Calm або схеми з шампунем і спреєм Douxo Calm (QOE 2) [9].
• Резюме настанов 2010 року: Доведено, що купання з емолентним шампунем, який містить ліпіди, складні цукри та антисептики (Allermyl, Virbac), має помірний і короткочасний антисвербіжний ефект. Інші місцеві емоленти не довели здатності зменшувати свербіж. Інтенсивність і частота купання можуть бути найважливішими чинниками полегшення свербежу [1].
• Доведено, що купання з емолентним шампунем, який містить ліпіди, складні цукри та антисептики (Allermyl, Virbac), має помірний і короткочасний антисвербіжний ефект. Інші місцеві емоленти не довели здатності зменшувати свербіж. Інтенсивність і частота купання можуть бути найважливішими чинниками полегшення свербежу [1].
• Оновлені рекомендації 2015 року: Доведено, що емолентні формуляції, які містять або ліпіди, складні цукри та антисептики (Allermyl, Virbac), або фітосфінгозин, малинову олію та ліпіди (Douxo Calm, Ceva), чинять помірний вплив на ураження шкіри та свербіж у алергічних собак (SOR B); ця користь, імовірно, найвища в собак із легким перебігом AD (SOR C). Інтенсивність і частота купання можуть бути найважливішим чинником полегшення свербежу (SOR B). Інші місцеві емоленти не довели здатності послідовно зменшувати ознаки AD у собак (SOR C).
• Доведено, що емолентні формуляції, які містять або ліпіди, складні цукри та антисептики (Allermyl, Virbac), або фітосфінгозин, малинову олію та ліпіди (Douxo Calm, Ceva), чинять помірний вплив на ураження шкіри та свербіж у алергічних собак (SOR B); ця користь, імовірно, найвища в собак із легким перебігом AD (SOR C). Інтенсивність і частота купання можуть бути найважливішим чинником полегшення свербежу (SOR B). Інші місцеві емоленти не довели здатності послідовно зменшувати ознаки AD у собак (SOR C).
• Обґрунтування оновлених рекомендацій: Нещодавнє невелике тритижневе рандомізоване дослідження (розподіл між групами випадковий) виявило майже еквівалентне зменшення уражень шкіри та свербежу в алергічних собак при застосуванні або шампуню Allermyl, або комбінації шампуню та піни Douxo Calm (QOE 2) [8]. Ці результати віддзеркалюють результати попереднього невеликого дослідження із застосуванням Allermyl, шампуню Douxo Calm або схеми з шампунем і спреєм Douxo Calm (QOE 2) [9].
• Нещодавнє невелике тритижневе рандомізоване дослідження (розподіл між групами випадковий) виявило майже еквівалентне зменшення уражень шкіри та свербежу в алергічних собак при застосуванні або шампуню Allermyl, або комбінації шампуню та піни Douxo Calm (QOE 2) [8]. Ці результати віддзеркалюють результати попереднього невеликого дослідження із застосуванням Allermyl, шампуню Douxo Calm або схеми з шампунем і спреєм Douxo Calm (QOE 2) [9].

A.3. Зменшення свербежу та уражень шкіри за допомогою фармакологічних засобів

• A.3.a. Короткострокове лікування топічними глюкокортикоїдамиПідсумок настанов 2010 року:Топічні спреї з глюкокортикоїдами є ефективними для лікування гострих загострень атопічного дерматиту (AD) у собак. Таке втручання особливо доцільне для локалізованих уражень шкіри та для коротких курсів. Тривалість і частоту лікування слід підбирати відповідно до клінічних ознак пацієнтів [1].Оновлені рекомендації 2015 року:Топічні спреї з глюкокортикоїдами (Cortavance, Virbac [SOR A]; Genesis, Virbac US [SOR B]) є ефективними для лікування загострень атопічного дерматиту у собак. За відсутності доступності цих препаратів інші топічні форми глюкокортикоїдів теоретично можуть бути корисними, але ефективність і безпечність цих лікарських засобів варіюватимуть залежно від сили глюкокортикоїду та використаної основи (SOR C). Топічні глюкокортикоїди особливо корисні для локалізованих уражень шкіри та для коротких курсів; необхідно дотримуватися обережності, щоб уникнути спричиненої стероїдами атрофії шкіри, яка майже завжди розвивається після тривалого щоденного нанесення препарату на ті самі ділянки шкіри (SOR C). Тривалість лікування та частоту застосування слід підбирати індивідуально для кожного пацієнта; нанесення зазвичай слід продовжувати до повної та стабільної ремісії ознак (SOR C).Обґрунтування оновлених рекомендацій:На додаток до раніше наявних даних клінічних досліджень, невелике дослідження підтвердило, що щоденне нанесення спрею з гідрокортизону ацепонатом (Cortavance, Virbac) протягом одного-двох тижнів значно покращило ураження та свербіж в атопічних собак (QOE 2) [10].
• Підсумок настанов 2010 року:Топічні спреї з глюкокортикоїдами є ефективними для лікування гострих загострень атопічного дерматиту (AD) у собак. Таке втручання особливо доцільне для локалізованих уражень шкіри та для коротких курсів. Тривалість і частоту лікування слід підбирати відповідно до клінічних ознак пацієнтів [1].
• Топічні спреї з глюкокортикоїдами є ефективними для лікування гострих загострень атопічного дерматиту (AD) у собак. Таке втручання особливо доцільне для локалізованих уражень шкіри та для коротких курсів. Тривалість і частоту лікування слід підбирати відповідно до клінічних ознак пацієнтів [1].
• Оновлені рекомендації 2015 року:Топічні спреї з глюкокортикоїдами (Cortavance, Virbac [SOR A]; Genesis, Virbac US [SOR B]) є ефективними для лікування загострень атопічного дерматиту у собак. За відсутності доступності цих препаратів інші топічні форми глюкокортикоїдів теоретично можуть бути корисними, але ефективність і безпечність цих лікарських засобів варіюватимуть залежно від сили глюкокортикоїду та використаної основи (SOR C). Топічні глюкокортикоїди особливо корисні для локалізованих уражень шкіри та для коротких курсів; необхідно дотримуватися обережності, щоб уникнути спричиненої стероїдами атрофії шкіри, яка майже завжди розвивається після тривалого щоденного нанесення препарату на ті самі ділянки шкіри (SOR C). Тривалість лікування та частоту застосування слід підбирати індивідуально для кожного пацієнта; нанесення зазвичай слід продовжувати до повної та стабільної ремісії ознак (SOR C).
• Топічні спреї з глюкокортикоїдами (Cortavance, Virbac [SOR A]; Genesis, Virbac US [SOR B]) є ефективними для лікування загострень атопічного дерматиту у собак. За відсутності доступності цих препаратів інші топічні форми глюкокортикоїдів теоретично можуть бути корисними, але ефективність і безпечність цих лікарських засобів варіюватимуть залежно від сили глюкокортикоїду та використаної основи (SOR C). Топічні глюкокортикоїди особливо корисні для локалізованих уражень шкіри та для коротких курсів; необхідно дотримуватися обережності, щоб уникнути спричиненої стероїдами атрофії шкіри, яка майже завжди розвивається після тривалого щоденного нанесення препарату на ті самі ділянки шкіри (SOR C). Тривалість лікування та частоту застосування слід підбирати індивідуально для кожного пацієнта; нанесення зазвичай слід продовжувати до повної та стабільної ремісії ознак (SOR C).
• Обґрунтування оновлених рекомендацій:На додаток до раніше наявних даних клінічних досліджень, невелике дослідження підтвердило, що щоденне нанесення спрею з гідрокортизону ацепонатом (Cortavance, Virbac) протягом одного-двох тижнів значно покращило ураження та свербіж в атопічних собак (QOE 2) [10].
• На додаток до раніше наявних даних клінічних досліджень, невелике дослідження підтвердило, що щоденне нанесення спрею з гідрокортизону ацепонатом (Cortavance, Virbac) протягом одного-двох тижнів значно покращило ураження та свербіж в атопічних собак (QOE 2) [10].

• A.3.b. Короткий курс пероральних глюкокортикоїдів або оклацитинібуПідсумок настанов 2010 року:Пероральний преднізолон, преднізон або метилпреднізолон у дозі 0,5 мг/кг один-два рази на добу покращують клінічні ознаки у собак із тяжким або поширеним АД. Побічні ефекти пероральних глюкокортикоїдів зазвичай пропорційні до потенції препарату, дози та тривалості застосування. Лікування гострих загострень АД у собак глюкокортикоїдами тривалої дії для ін'єкцій не рекомендується. Оскільки більшість собак з АД мають ознаки, що реагують на пероральні глюкокортикоїди, відсутність швидкого клінічного ефекту від цього втручання має спонукати клініцистів переглянути альтернативні діагнози або наявність вторинних ускладнень (наприклад, шкірних інфекцій, ектопаразитизму або інших неатопічних харчових реакцій) [1].Оновлені рекомендації 2015 рокуПероральний преднізолон, преднізон або метилпреднізолон, призначений у дозі 0,5–1,0 мг/кг на добу, в одній або розділеній на дві дози, ймовірно покращує клінічні ознаки у собак із тяжким або поширеним АД (SOR A). Побічні ефекти пероральних глюкокортикоїдів зазвичай пропорційні до потенції препарату, дози та тривалості застосування. Лікування гострих загострень АД у собак глюкокортикоїдами тривалої дії для ін'єкцій не рекомендується (SOR C).Оклацитиніб (Apoquel, Zoetis) можна призначати перорально у дозі 0,4–0,6 мг/кг двічі на добу протягом до 14 днів для швидкого зменшення уражень шкіри та свербежу у собак з АД (SOR A). Короткострокове лікування оклацитинібом видається безпечним.Через теоретичні побоювання щодо потенційної дозозалежної індукованої препаратом імуносупресії, супутнє застосування пероральних глюкокортикоїдів з оклацитинібом, ймовірно, протипоказане, особливо у разі інфекцій, хоча таке комбіноване застосування не оцінювалося (SOR C).Оскільки більшість ознак АД у собак, як очікується, реагують на пероральні глюкокортикоїди або оклацитиніб, клініцисти повинні переглянути альтернативні діагнози та/або наявність вторинних ускладнень (наприклад, шкірних інфекцій, ектопаразитизму, неатопічних харчових реакцій тощо), якщо немає швидкого клінічного ефекту після лікування атопічних собак цими препаратами (SOR C).Обґрунтування таких рекомендацій:Додаткові дослідження, які використовували преднізон або преднізолон як позитивний контроль лікування для порівняння з оклацитинібом (QOE 1) [11] або циклоспорином (QOE 2) [12, 13], підтвердили швидку ефективність пероральних глюкокортикоїдів для лікування АД у собак. Було показано, що оклацитиніб значно краще зменшує свербіж і клінічні ознаки, ніж плацебо (QOE 1) [14], а також не гірше — або, на 14-й день, краще — ніж преднізолон (QOE 1) [11]. Короткострокові побічні ефекти оклацитинібу видаються незначними.
• Підсумок настанов 2010 року:Пероральний преднізолон, преднізон або метилпреднізолон у дозі 0,5 мг/кг один-два рази на добу покращують клінічні ознаки у собак із тяжким або поширеним АД. Побічні ефекти пероральних глюкокортикоїдів зазвичай пропорційні до потенції препарату, дози та тривалості застосування. Лікування гострих загострень АД у собак глюкокортикоїдами тривалої дії для ін'єкцій не рекомендується. Оскільки більшість собак з АД мають ознаки, що реагують на пероральні глюкокортикоїди, відсутність швидкого клінічного ефекту від цього втручання має спонукати клініцистів переглянути альтернативні діагнози або наявність вторинних ускладнень (наприклад, шкірних інфекцій, ектопаразитизму або інших неатопічних харчових реакцій) [1].
• Пероральний преднізолон, преднізон або метилпреднізолон у дозі 0,5 мг/кг один-два рази на добу покращують клінічні ознаки у собак із тяжким або поширеним АД. Побічні ефекти пероральних глюкокортикоїдів зазвичай пропорційні до потенції препарату, дози та тривалості застосування. Лікування гострих загострень АД у собак глюкокортикоїдами тривалої дії для ін'єкцій не рекомендується. Оскільки більшість собак з АД мають ознаки, що реагують на пероральні глюкокортикоїди, відсутність швидкого клінічного ефекту від цього втручання має спонукати клініцистів переглянути альтернативні діагнози або наявність вторинних ускладнень (наприклад, шкірних інфекцій, ектопаразитизму або інших неатопічних харчових реакцій) [1].
• Оновлені рекомендації 2015 рокуПероральний преднізолон, преднізон або метилпреднізолон, призначений у дозі 0,5–1,0 мг/кг на добу, в одній або розділеній на дві дози, ймовірно покращує клінічні ознаки у собак із тяжким або поширеним АД (SOR A). Побічні ефекти пероральних глюкокортикоїдів зазвичай пропорційні до потенції препарату, дози та тривалості застосування. Лікування гострих загострень АД у собак глюкокортикоїдами тривалої дії для ін'єкцій не рекомендується (SOR C).Оклацитиніб (Apoquel, Zoetis) можна призначати перорально у дозі 0,4–0,6 мг/кг двічі на добу протягом до 14 днів для швидкого зменшення уражень шкіри та свербежу у собак з АД (SOR A). Короткострокове лікування оклацитинібом видається безпечним.Через теоретичні побоювання щодо потенційної дозозалежної індукованої препаратом імуносупресії, супутнє застосування пероральних глюкокортикоїдів з оклацитинібом, ймовірно, протипоказане, особливо у разі інфекцій, хоча таке комбіноване застосування не оцінювалося (SOR C).Оскільки більшість ознак АД у собак, як очікується, реагують на пероральні глюкокортикоїди або оклацитиніб, клініцисти повинні переглянути альтернативні діагнози та/або наявність вторинних ускладнень (наприклад, шкірних інфекцій, ектопаразитизму, неатопічних харчових реакцій тощо), якщо немає швидкого клінічного ефекту після лікування атопічних собак цими препаратами (SOR C).
• Пероральний преднізолон, преднізон або метилпреднізолон, призначений у дозі 0,5–1,0 мг/кг на добу, в одній або розділеній на дві дози, ймовірно покращує клінічні ознаки у собак із тяжким або поширеним АД (SOR A). Побічні ефекти пероральних глюкокортикоїдів зазвичай пропорційні до потенції препарату, дози та тривалості застосування. Лікування гострих загострень АД у собак глюкокортикоїдами тривалої дії для ін'єкцій не рекомендується (SOR C).
• Оклацитиніб (Apoquel, Zoetis) можна призначати перорально у дозі 0,4–0,6 мг/кг двічі на добу протягом до 14 днів для швидкого зменшення уражень шкіри та свербежу у собак з АД (SOR A). Короткострокове лікування оклацитинібом видається безпечним.
• Через теоретичні побоювання щодо потенційної дозозалежної індукованої препаратом імуносупресії, супутнє застосування пероральних глюкокортикоїдів з оклацитинібом, ймовірно, протипоказане, особливо у разі інфекцій, хоча таке комбіноване застосування не оцінювалося (SOR C).
• Оскільки більшість ознак АД у собак, як очікується, реагують на пероральні глюкокортикоїди або оклацитиніб, клініцисти повинні переглянути альтернативні діагнози та/або наявність вторинних ускладнень (наприклад, шкірних інфекцій, ектопаразитизму, неатопічних харчових реакцій тощо), якщо немає швидкого клінічного ефекту після лікування атопічних собак цими препаратами (SOR C).
• Обґрунтування таких рекомендацій:Додаткові дослідження, які використовували преднізон або преднізолон як позитивний контроль лікування для порівняння з оклацитинібом (QOE 1) [11] або циклоспорином (QOE 2) [12, 13], підтвердили швидку ефективність пероральних глюкокортикоїдів для лікування АД у собак. Було показано, що оклацитиніб значно краще зменшує свербіж і клінічні ознаки, ніж плацебо (QOE 1) [14], а також не гірше — або, на 14-й день, краще — ніж преднізолон (QOE 1) [11]. Короткострокові побічні ефекти оклацитинібу видаються незначними.
• Додаткові дослідження, які використовували преднізон або преднізолон як позитивний контроль лікування для порівняння з оклацитинібом (QOE 1) [11] або циклоспорином (QOE 2) [12, 13], підтвердили швидку ефективність пероральних глюкокортикоїдів для лікування АД у собак. Було показано, що оклацитиніб значно краще зменшує свербіж і клінічні ознаки, ніж плацебо (QOE 1) [14], а також не гірше — або, на 14-й день, краще — ніж преднізолон (QOE 1) [11]. Короткострокові побічні ефекти оклацитинібу видаються незначними.

• A.3.c. Втручання, які, ймовірно, мають малу користь або не мають жодної користі для лікування гострих загострень атопічного дерматиту (АД) у собак. A.3.c.1. Антигістамінні препарати. Резюме настанов 2010 року: Антигістамінні препарати 1-го типу (тобто антагоністи H1-гістамінових рецепторів), ймовірно, не мають користі після виникнення загострення АД. Немає переконливих доказів ефективності антигістамінних препаратів 1-го типу для лікування активного АД у собак [1]. Оновлені рекомендації 2015 року: Пероральні антигістамінні препарати 1-го типу можуть забезпечити незначну та обмежену користь у деяких собак з АД (SOR B). З огляду на механізм їхньої дії та для оптимальної користі пероральні антигістамінні препарати 1-го типу слід бажано давати до виникнення загострення, щоб блокувати ефекти гістаміну (SOR C). Клінічна користь також може виникати внаслідок седативного ефекту антигістамінних препаратів 1-го типу першого покоління (наприклад, дифенгідрамін, хлорфенірамін…) (SOR C). Через їхню обмежену ефективність антигістамінні препарати 1-го типу, ймовірно, матимуть більшу користь у собак з легким АД (SOR C). Немає доказів на підтримку застосування місцевих форм антигістамінних препаратів 1-го типу для лікування АД у собак (SOR C). Обґрунтування таких рекомендацій: Приблизно 25 % власників, які давали пероральні антигістамінні препарати своїм атопічним собакам, повідомили, що ці препарати були принаймні дуже ефективними, у ретроспективному опитуванні (QOE 2) [15]. Рандомізоване контрольоване дослідження (РКД) повідомило, що два пероральні антигістамінні препарати — комбінація гідроксизину та хлорфеніраміну (Histacalmine, Virbac) і диметинден (Fenistil, Novartis) — помірно покращували свербіж і ураження шкіри у собак з АД (QOE 2) [16]. Натомість введення перорального антигістамінного препарату 1-го типу (гідроксизину) не запобігало розвитку уражень шкіри в експериментальній моделі гострого АД у сенсибілізованих до кліщів домашнього пилу собак (QOE 3) [17].
• A.3.c.1. Антигістамінні препарати. Резюме настанов 2010 року: Антигістамінні препарати 1-го типу (тобто антагоністи H1-гістамінових рецепторів), ймовірно, не мають користі після виникнення загострення АД. Немає переконливих доказів ефективності антигістамінних препаратів 1-го типу для лікування активного АД у собак [1]. Оновлені рекомендації 2015 року: Пероральні антигістамінні препарати 1-го типу можуть забезпечити незначну та обмежену користь у деяких собак з АД (SOR B). З огляду на механізм їхньої дії та для оптимальної користі пероральні антигістамінні препарати 1-го типу слід бажано давати до виникнення загострення, щоб блокувати ефекти гістаміну (SOR C). Клінічна користь також може виникати внаслідок седативного ефекту антигістамінних препаратів 1-го типу першого покоління (наприклад, дифенгідрамін, хлорфенірамін…) (SOR C). Через їхню обмежену ефективність антигістамінні препарати 1-го типу, ймовірно, матимуть більшу користь у собак з легким АД (SOR C). Немає доказів на підтримку застосування місцевих форм антигістамінних препаратів 1-го типу для лікування АД у собак (SOR C). Обґрунтування таких рекомендацій: Приблизно 25 % власників, які давали пероральні антигістамінні препарати своїм атопічним собакам, повідомили, що ці препарати були принаймні дуже ефективними, у ретроспективному опитуванні (QOE 2) [15]. Рандомізоване контрольоване дослідження (РКД) повідомило, що два пероральні антигістамінні препарати — комбінація гідроксизину та хлорфеніраміну (Histacalmine, Virbac) і диметинден (Fenistil, Novartis) — помірно покращували свербіж і ураження шкіри у собак з АД (QOE 2) [16]. Натомість введення перорального антигістамінного препарату 1-го типу (гідроксизину) не запобігало розвитку уражень шкіри в експериментальній моделі гострого АД у сенсибілізованих до кліщів домашнього пилу собак (QOE 3) [17].
• Резюме настанов 2010 року: Антигістамінні препарати 1-го типу (тобто антагоністи H1-гістамінових рецепторів), ймовірно, не мають користі після виникнення загострення АД. Немає переконливих доказів ефективності антигістамінних препаратів 1-го типу для лікування активного АД у собак [1].
• Антигістамінні препарати 1-го типу (тобто антагоністи H1-гістамінових рецепторів), ймовірно, не мають користі після виникнення загострення АД. Немає переконливих доказів ефективності антигістамінних препаратів 1-го типу для лікування активного АД у собак [1].
• Оновлені рекомендації 2015 року: Пероральні антигістамінні препарати 1-го типу можуть забезпечити незначну та обмежену користь у деяких собак з АД (SOR B). З огляду на механізм їхньої дії та для оптимальної користі пероральні антигістамінні препарати 1-го типу слід бажано давати до виникнення загострення, щоб блокувати ефекти гістаміну (SOR C). Клінічна користь також може виникати внаслідок седативного ефекту антигістамінних препаратів 1-го типу першого покоління (наприклад, дифенгідрамін, хлорфенірамін…) (SOR C). Через їхню обмежену ефективність антигістамінні препарати 1-го типу, ймовірно, матимуть більшу користь у собак з легким АД (SOR C). Немає доказів на підтримку застосування місцевих форм антигістамінних препаратів 1-го типу для лікування АД у собак (SOR C).
• Пероральні антигістамінні препарати 1-го типу можуть забезпечити незначну та обмежену користь у деяких собак з АД (SOR B). З огляду на механізм їхньої дії та для оптимальної користі пероральні антигістамінні препарати 1-го типу слід бажано давати до виникнення загострення, щоб блокувати ефекти гістаміну (SOR C). Клінічна користь також може виникати внаслідок седативного ефекту антигістамінних препаратів 1-го типу першого покоління (наприклад, дифенгідрамін, хлорфенірамін…) (SOR C). Через їхню обмежену ефективність антигістамінні препарати 1-го типу, ймовірно, матимуть більшу користь у собак з легким АД (SOR C). Немає доказів на підтримку застосування місцевих форм антигістамінних препаратів 1-го типу для лікування АД у собак (SOR C).
• Обґрунтування таких рекомендацій: Приблизно 25 % власників, які давали пероральні антигістамінні препарати своїм атопічним собакам, повідомили, що ці препарати були принаймні дуже ефективними, у ретроспективному опитуванні (QOE 2) [15]. Рандомізоване контрольоване дослідження (РКД) повідомило, що два пероральні антигістамінні препарати — комбінація гідроксизину та хлорфеніраміну (Histacalmine, Virbac) і диметинден (Fenistil, Novartis) — помірно покращували свербіж і ураження шкіри у собак з АД (QOE 2) [16]. Натомість введення перорального антигістамінного препарату 1-го типу (гідроксизину) не запобігало розвитку уражень шкіри в експериментальній моделі гострого АД у сенсибілізованих до кліщів домашнього пилу собак (QOE 3) [17].
• Приблизно 25 % власників, які давали пероральні антигістамінні препарати своїм атопічним собакам, повідомили, що ці препарати були принаймні дуже ефективними, у ретроспективному опитуванні (QOE 2) [15]. Рандомізоване контрольоване дослідження (РКД) повідомило, що два пероральні антигістамінні препарати — комбінація гідроксизину та хлорфеніраміну (Histacalmine, Virbac) і диметинден (Fenistil, Novartis) — помірно покращували свербіж і ураження шкіри у собак з АД (QOE 2) [16]. Натомість введення перорального антигістамінного препарату 1-го типу (гідроксизину) не запобігало розвитку уражень шкіри в експериментальній моделі гострого АД у сенсибілізованих до кліщів домашнього пилу собак (QOE 3) [17].

• A.3.c.2. Есенціальні жирні кислоти (EFAs) Резюме настанов 2010 року: Пероральні есенціальні жирні кислоти (EFAs) не є корисними для лікування гострих загострень атопічного дерматиту (AD) через тривалість часу, необхідного для виникнення будь-якого можливого сприятливого ефекту [1]. Оновлені рекомендації 2015 року: Не пропонується жодних змін до рекомендацій 2010 року (SOR C). Обґрунтування таких рекомендацій: Систематичний огляд не виявив додаткових доказів, що підтверджують ефективність перорального додавання EFAs для лікування гострих загострень від часу публікації настанов 2010 року [4]. Невелике рандомізоване дослідження (RCT), що випробовувало місцевий ліпідний комплекс, який містить EFAs (Allerderm Spot-on, Virbac), не показало ефекту щодо зменшення уражень шкіри або свербежу через два тижні після застосування. Як наслідок, ця формація навряд чи забезпечить будь-яку користь у лікуванні гострих загострень AD у собак (QOE 2) [18].
• Резюме настанов 2010 року: Пероральні есенціальні жирні кислоти (EFAs) не є корисними для лікування гострих загострень атопічного дерматиту (AD) через тривалість часу, необхідного для виникнення будь-якого можливого сприятливого ефекту [1].
• Пероральні есенціальні жирні кислоти (EFAs) не є корисними для лікування гострих загострень атопічного дерматиту (AD) через тривалість часу, необхідного для виникнення будь-якого можливого сприятливого ефекту [1].
• Оновлені рекомендації 2015 року: Не пропонується жодних змін до рекомендацій 2010 року (SOR C).
• Не пропонується жодних змін до рекомендацій 2010 року (SOR C).
• Обґрунтування таких рекомендацій: Систематичний огляд не виявив додаткових доказів, що підтверджують ефективність перорального додавання EFAs для лікування гострих загострень від часу публікації настанов 2010 року [4]. Невелике рандомізоване дослідження (RCT), що випробовувало місцевий ліпідний комплекс, який містить EFAs (Allerderm Spot-on, Virbac), не показало ефекту щодо зменшення уражень шкіри або свербежу через два тижні після застосування. Як наслідок, ця формація навряд чи забезпечить будь-яку користь у лікуванні гострих загострень AD у собак (QOE 2) [18].
• Систематичний огляд не виявив додаткових доказів, що підтверджують ефективність перорального додавання EFAs для лікування гострих загострень від часу публікації настанов 2010 року [4]. Невелике рандомізоване дослідження (RCT), що випробовувало місцевий ліпідний комплекс, який містить EFAs (Allerderm Spot-on, Virbac), не показало ефекту щодо зменшення уражень шкіри або свербежу через два тижні після застосування. Як наслідок, ця формація навряд чи забезпечить будь-яку користь у лікуванні гострих загострень AD у собак (QOE 2) [18].

• A.3.c.3. Інгібітори кальциневрину

• Резюме настанов 2010 року: повільний початок дії місцевих (наприклад, tacrolimus) та пероральних (наприклад, ciclosporin) інгібіторів кальциневрину робить їх непридатними для лікування гострих загострень атопічного дерматиту (AD) [1].
• Повільний початок дії місцевих (наприклад, tacrolimus) та пероральних (наприклад, ciclosporin) інгібіторів кальциневрину робить їх непридатними для лікування гострих загострень атопічного дерматиту (AD) [1].
• Оновлені рекомендації 2015 року: змін до рекомендацій 2010 року не пропонується (SOR C).
• Змін до рекомендацій 2010 року не пропонується (SOR C).

B. Лікування хронічного атопічного дерматиту (AD) у собак

Цей розділ стосується лікування собак у клінічних сценаріях 2a та 2b, описаних у версії цих настанов 2010 року [1]; з ними можна вільно ознайомитися на такому сайті: http://onlinelibrary.wiley.com/doi/

B.1. Визначення та усунення чинників загострення

• B.1.a. Проведення дієтичних проб з обмеженням-провокацією в собак із несезонним АД (atopic dermatitis). Резюме настанов 2010 року: У собак із несприятливими харчовими реакціями можуть спостерігатися клінічні ознаки АД, а в деяких собак виявляють супутню алергію на алергени довкілля та харчові алергени. Дієтичні проби з обмеженням-провокацією є стандартним методом діагностики харчово-індукованого АД. Клініцистам слід розглянути можливість повторного проведення дієтичних проб у собак із раніше добре контрольованим АД, яке зараз загострюється [1]. Оновлені рекомендації 2015 року: Загалом суттєвих змін порівняно з рекомендаціями 2010 року немає (SOR C). У собак, як і в людей, харчова алергія може проявлятися клінічними ознаками АД або іншими синдромами (наприклад, кропив'янкою чи іншими) (SOR C) [19]. Поточним золотим стандартом діагностики харчової алергії залишається проба з обмеженням новими та/або гідролізованими дієтами з подальшою провокацією оригінальними харчовими продуктами після зникнення ознак під час фази обмеження (SOR C). 8-тижнева дієтична проба з обмеженням-провокацією має дозволити діагностувати харчову алергію в більшості собак (SOR A). У разі сумнівної відповіді на першу зміну корму можуть знадобитися додаткові дієтичні проби, особливо якщо: 1) анамнез вказує на неправильний вибір дієти (наприклад, відсутність «новизни» інгредієнтів або дієти з інгредієнтами без рецепта, на відміну від призначених ветеринаром) для першої проби, або 2) у собак спостерігається періанальний свербіж та/або супутні шлунково-кишкові ознаки, або 3) раніше добре контрольовані атопічні собаки зазнають загострення, яке не вдається контролювати засобами, що допомагали раніше (SOR C). Припускають, що наявність комірних кліщів у сухих кормах для собак може спричиняти деякі рецидиви АД через їхню алергенну перехресну реактивність із кліщами домашнього пилу, до яких атопічні собаки часто гіперчутливі (SOR C). Однак наразі немає доказів, що уникнення сухих комерційних кормів для собак є корисним для собак, гіперчутливих до комірних кліщів та/або кліщів домашнього пилу (SOR C). Заморожування сухих кормів для собак може зменшити контамінацію комірними кліщами, але вплив такого заморожування на клінічні ознаки гіперчутливих до кліщів собак невідомий (SOR C). Тим не менш, щоб зменшити надмірну контамінацію комірними кліщами, власників слід заохочувати уникати зберігання сухих кормів для собак у вологих і теплих місцях, а також радити їм зберігати корми в чистих і герметичних контейнерах (SOR C). Обґрунтування таких рекомендацій: Нещодавно критично оцінена тема встановила, що 8-тижнева елімінаційна дієта має призводити до ремісії ознак у понад 90 % собак із шкірними несприятливими харчовими реакціями (QOE 1) [20]. Три дослідження продемонстрували, що «безрецептурні» корми для домашніх тварин, отримані в зоомагазинах або інших роздрібних каналах (включно з кормами, що нібито містять обмежену кількість інгредієнтів), часто містять сліди інгредієнтів, не зазначених на етикетці [21–23]. Чи спричинить така контамінація загострення в собак із харчово-індукованим АД, невідомо. Дві третини собак із супутніми АД і харчовою алергією мають періанальний свербіж (QOE 2) [24]. Кліщі домашнього пилу та комірні кліщі й їхні фекалії рідко присутні в комерційних сухих кормах для собак (QOE 3) [25, 26]. Зберігання кормів у паперових пакетах (QOE 3) [25, 26], особливо в умовах помірних температур і високої вологості, збільшує чисельність комірних кліщів Tyrophagus (QOE 3) [26]. Тим не менш, концентрація алергенів кліщів на підлозі поряд із збереженими пакетами корму для собак виявляється значно вищою, ніж у самому кормі (QOE 3) [25].
• Резюме настанов 2010 року: У собак із несприятливими харчовими реакціями можуть спостерігатися клінічні ознаки АД, а в деяких собак виявляють супутню алергію на алергени довкілля та харчові алергени. Дієтичні проби з обмеженням-провокацією є стандартним методом діагностики харчово-індукованого АД. Клініцистам слід розглянути можливість повторного проведення дієтичних проб у собак із раніше добре контрольованим АД, яке зараз загострюється [1].
• У собак із несприятливими харчовими реакціями можуть спостерігатися клінічні ознаки АД, а в деяких собак виявляють супутню алергію на алергени довкілля та харчові алергени. Дієтичні проби з обмеженням-провокацією є стандартним методом діагностики харчово-індукованого АД. Клініцистам слід розглянути можливість повторного проведення дієтичних проб у собак із раніше добре контрольованим АД, яке зараз загострюється [1].
• Оновлені рекомендації 2015 року: Загалом суттєвих змін порівняно з рекомендаціями 2010 року немає (SOR C). У собак, як і в людей, харчова алергія може проявлятися клінічними ознаками АД або іншими синдромами (наприклад, кропив'янкою чи іншими) (SOR C) [19]. Поточним золотим стандартом діагностики харчової алергії залишається проба з обмеженням новими та/або гідролізованими дієтами з подальшою провокацією оригінальними харчовими продуктами після зникнення ознак під час фази обмеження (SOR C). 8-тижнева дієтична проба з обмеженням-провокацією має дозволити діагностувати харчову алергію в більшості собак (SOR A). У разі сумнівної відповіді на першу зміну корму можуть знадобитися додаткові дієтичні проби, особливо якщо: 1) анамнез вказує на неправильний вибір дієти (наприклад, відсутність «новизни» інгредієнтів або дієти з інгредієнтами без рецепта, на відміну від призначених ветеринаром) для першої проби, або 2) у собак спостерігається періанальний свербіж та/або супутні шлунково-кишкові ознаки, або 3) раніше добре контрольовані атопічні собаки зазнають загострення, яке не вдається контролювати засобами, що допомагали раніше (SOR C). Припускають, що наявність комірних кліщів у сухих кормах для собак може спричиняти деякі рецидиви АД через їхню алергенну перехресну реактивність із кліщами домашнього пилу, до яких атопічні собаки часто гіперчутливі (SOR C). Однак наразі немає доказів, що уникнення сухих комерційних кормів для собак є корисним для собак, гіперчутливих до комірних кліщів та/або кліщів домашнього пилу (SOR C). Заморожування сухих кормів для собак може зменшити контамінацію комірними кліщами, але вплив такого заморожування на клінічні ознаки гіперчутливих до кліщів собак невідомий (SOR C). Тим не менш, щоб зменшити надмірну контамінацію комірними кліщами, власників слід заохочувати уникати зберігання сухих кормів для собак у вологих і теплих місцях, а також радити їм зберігати корми в чистих і герметичних контейнерах (SOR C).
• Загалом суттєвих змін порівняно з рекомендаціями 2010 року немає (SOR C).
• У собак, як і в людей, харчова алергія може проявлятися клінічними ознаками АД або іншими синдромами (наприклад, кропив'янкою чи іншими) (SOR C) [19]. Поточним золотим стандартом діагностики харчової алергії залишається проба з обмеженням новими та/або гідролізованими дієтами з подальшою провокацією оригінальними харчовими продуктами після зникнення ознак під час фази обмеження (SOR C). 8-тижнева дієтична проба з обмеженням-провокацією має дозволити діагностувати харчову алергію в більшості собак (SOR A). У разі сумнівної відповіді на першу зміну корму можуть знадобитися додаткові дієтичні проби, особливо якщо: 1) анамнез вказує на неправильний вибір дієти (наприклад, відсутність «новизни» інгредієнтів або дієти з інгредієнтами без рецепта, на відміну від призначених ветеринаром) для першої проби, або 2) у собак спостерігається періанальний свербіж та/або супутні шлунково-кишкові ознаки, або 3) раніше добре контрольовані атопічні собаки зазнають загострення, яке не вдається контролювати засобами, що допомагали раніше (SOR C).
• Припускають, що наявність комірних кліщів у сухих кормах для собак може спричиняти деякі рецидиви АД через їхню алергенну перехресну реактивність із кліщами домашнього пилу, до яких атопічні собаки часто гіперчутливі (SOR C). Однак наразі немає доказів, що уникнення сухих комерційних кормів для собак є корисним для собак, гіперчутливих до комірних кліщів та/або кліщів домашнього пилу (SOR C). Заморожування сухих кормів для собак може зменшити контамінацію комірними кліщами, але вплив такого заморожування на клінічні ознаки гіперчутливих до кліщів собак невідомий (SOR C). Тим не менш, щоб зменшити надмірну контамінацію комірними кліщами, власників слід заохочувати уникати зберігання сухих кормів для собак у вологих і теплих місцях, а також радити їм зберігати корми в чистих і герметичних контейнерах (SOR C).
• Обґрунтування таких рекомендацій: Нещодавно критично оцінена тема встановила, що 8-тижнева елімінаційна дієта має призводити до ремісії ознак у понад 90 % собак із шкірними несприятливими харчовими реакціями (QOE 1) [20]. Три дослідження продемонстрували, що «безрецептурні» корми для домашніх тварин, отримані в зоомагазинах або інших роздрібних каналах (включно з кормами, що нібито містять обмежену кількість інгредієнтів), часто містять сліди інгредієнтів, не зазначених на етикетці [21–23]. Чи спричинить така контамінація загострення в собак із харчово-індукованим АД, невідомо. Дві третини собак із супутніми АД і харчовою алергією мають періанальний свербіж (QOE 2) [24]. Кліщі домашнього пилу та комірні кліщі й їхні фекалії рідко присутні в комерційних сухих кормах для собак (QOE 3) [25, 26]. Зберігання кормів у паперових пакетах (QOE 3) [25, 26], особливо в умовах помірних температур і високої вологості, збільшує чисельність комірних кліщів Tyrophagus (QOE 3) [26]. Тим не менш, концентрація алергенів кліщів на підлозі поряд із збереженими пакетами корму для собак виявляється значно вищою, ніж у самому кормі (QOE 3) [25].
• Нещодавно критично оцінена тема встановила, що 8-тижнева елімінаційна дієта має призводити до ремісії ознак у понад 90 % собак із шкірними несприятливими харчовими реакціями (QOE 1) [20].
• Три дослідження продемонстрували, що «безрецептурні» корми для домашніх тварин, отримані в зоомагазинах або інших роздрібних каналах (включно з кормами, що нібито містять обмежену кількість інгредієнтів), часто містять сліди інгредієнтів, не зазначених на етикетці [21–23]. Чи спричинить така контамінація загострення в собак із харчово-індукованим АД, невідомо.
• Дві третини собак із супутніми АД і харчовою алергією мають періанальний свербіж (QOE 2) [24].
• Кліщі домашнього пилу та комірні кліщі й їхні фекалії рідко присутні в комерційних сухих кормах для собак (QOE 3) [25, 26]. Зберігання кормів у паперових пакетах (QOE 3) [25, 26], особливо в умовах помірних температур і високої вологості, збільшує чисельність комірних кліщів Tyrophagus (QOE 3) [26]. Тим не менш, концентрація алергенів кліщів на підлозі поряд із збереженими пакетами корму для собак виявляється значно вищою, ніж у самому кормі (QOE 3) [25].

• B.1.b. Впровадження схеми контролю бліх. Резюме настанов 2010 року: Собак з атопічним дерматитом (AD) слід лікувати цілорічно ефективною схемою контролю бліх. Системні та пероральні дорослі інсектициди (adulticides) рекомендовані у разі повторного миття шампунем для запобігання змиванню топічних засобів контролю бліх [1]. Оновлені рекомендації 2015 року: Змін до рекомендацій 2010 року немає (SOR C). Інсектициди, що демонструють тривалий ефект і швидку залишкову швидкість знищення, теоретично мають бути ефективнішими у собак з атопічним дерматитом (AD), гіперчутливих до укусів бліх (SOR C). Обґрунтування таких рекомендацій: Дослідження встановило перевагу спінозаду (Comfortis, Elanco) над комбінацією фіпронілу/(S)-метопрену (Frontline Plus, Merck) у контролі свербежу, пов'язаного з блохами, у польових умовах; вища ефективність спінозаду могла бути зумовлена його тривалішою активністю та/або швидкою залишковою швидкістю знищення (QOE 2) [27].
• Резюме настанов 2010 року: Собак з атопічним дерматитом (AD) слід лікувати цілорічно ефективною схемою контролю бліх. Системні та пероральні дорослі інсектициди (adulticides) рекомендовані у разі повторного миття шампунем для запобігання змиванню топічних засобів контролю бліх [1].
• Собак з атопічним дерматитом (AD) слід лікувати цілорічно ефективною схемою контролю бліх. Системні та пероральні дорослі інсектициди (adulticides) рекомендовані у разі повторного миття шампунем для запобігання змиванню топічних засобів контролю бліх [1].
• Оновлені рекомендації 2015 року: Змін до рекомендацій 2010 року немає (SOR C). Інсектициди, що демонструють тривалий ефект і швидку залишкову швидкість знищення, теоретично мають бути ефективнішими у собак з атопічним дерматитом (AD), гіперчутливих до укусів бліх (SOR C).
• Змін до рекомендацій 2010 року немає (SOR C). Інсектициди, що демонструють тривалий ефект і швидку залишкову швидкість знищення, теоретично мають бути ефективнішими у собак з атопічним дерматитом (AD), гіперчутливих до укусів бліх (SOR C).
• Обґрунтування таких рекомендацій: Дослідження встановило перевагу спінозаду (Comfortis, Elanco) над комбінацією фіпронілу/(S)-метопрену (Frontline Plus, Merck) у контролі свербежу, пов'язаного з блохами, у польових умовах; вища ефективність спінозаду могла бути зумовлена його тривалішою активністю та/або швидкою залишковою швидкістю знищення (QOE 2) [27].
• Дослідження встановило перевагу спінозаду (Comfortis, Elanco) над комбінацією фіпронілу/(S)-метопрену (Frontline Plus, Merck) у контролі свербежу, пов'язаного з блохами, у польових умовах; вища ефективність спінозаду могла бути зумовлена його тривалішою активністю та/або швидкою залишковою швидкістю знищення (QOE 2) [27].

• B.1.c. Виконання алерген-специфічних внутрішньошкірних та/або IgE серологічних тестів для виявлення можливих алергенних чинників загостренняПідсумок настанов 2010 року:Алерген-специфічне внутрішньошкірне тестування (intradermal testing, IDT) та/або IgE серології допомагають виявити гіперчутливість до алергенів довкілля в собак із атопічним дерматитом (АД). Позитивні негайні реакції при IDT та IgE серологія до алергенів довкілля також можуть спостерігатися в собак без ознак АД. Як наслідок, ці тести не можна використовувати для диференціації собак з АД від здорових собак або собак з іншими свербіжними дерматозами. Серологічні та внутрішньошкірні тести для визначення гіперчутливості до харчових алергенів не рекомендуються для оцінки наявності харчової гіперчутливості в собак із харчово-індукованим АД [1].Оновлені рекомендації 2015 року:Зростає кількість доказів того, що здорові собаки та/або собаки зі свербіжними дерматозами, іншими ніж АД, можуть мати виявлюваний сироватковий алерген-специфічний IgE та/або позитивні реакції при IDT до алергенів довкілля, особливо тих, що не є пилком. Це підкріплює концепцію, що «алергологічні тести» ніколи не можна використовувати для діагностики АД; їх слід призначати лише для визначення IgE-опосередкованих гіперчутливостей у собак, яким уже встановлено діагноз АД за клінічними критеріями (SOR C). Наразі немає стандартизації у виконанні сироваткових алерген-специфічних IgE аналізів до алергенів довкілля, і є докази того, що результати IgE серологічних тестів можуть суттєво відрізнятися між лабораторіями (SOR C).Через непослідовні або обмежені наявні дані необхідні додаткові дослідження, перш ніж рекомендувати використання специфічної IgG та IgE серології, або внутрішньошкірних чи епікутанних (patch) чи лімфоцит-стимуляційних тестів із харчовими алергенами для діагностики або виявлення релевантних харчових алергенів у собак із харчово-індукованим АД (SOR C).Обґрунтування таких рекомендацій:Нещодавнє дослідження, яке порівнювало IgE серологічні аналізи в чотирьох різних лабораторіях, показало високу варіацію результатів тестів, за винятком алергенів кліщів, щодо яких загалом спостерігалася сильніша узгодженість (QOE 3) [28]. Нещодавня оцінка IgG/IgE серологічного тесту на харчові алергени (Sensitest, Avacta Veterinary Laboratories) показала, що негативний серологічний результат на харчовий алерген передбачав відсутність клінічної реакції на цей харчовий продукт у більшості собак (негативна прогностична цінність ~80 %); зворотне не було справедливим для собак із позитивною серологією до харчових алергенів (низька позитивна прогностична цінність) (QOE 2) [29]. Інше дослідження з Великої Британії продемонструвало, що харчово-специфічна IgE/IgG серологія, запропонована двома неідентифікованими комерційними лабораторіями, не дозволяла диференціювати собак із шкірними небажаними харчовими реакціями від собак із захворюваннями, не індукованими їжею (QOE 2) [30].Патч-тестування з харчовими продуктами показало дуже високу негативну прогностичну цінність порівняно з відповіддю на пробну обмежувальну дієту [29]. Отже, цей метод може бути корисним для виявлення харчових продуктів, на які собаки, ймовірно, не реагуватимуть клінічно.Нарешті, у невеликому дослідженні з Японії більшість собак з ознаками алергічного захворювання шкіри, які мали негативну IgE серологію до алергенів довкілля та позитивний тест проліферації лімфоцитів до харчових алергенів, мали сприятливу відповідь на пробну обмежувальну дієту (QOE 3) [31].
• Підсумок настанов 2010 року:Алерген-специфічне внутрішньошкірне тестування (intradermal testing, IDT) та/або IgE серології допомагають виявити гіперчутливість до алергенів довкілля в собак із АД. Позитивні негайні реакції при IDT та IgE серологія до алергенів довкілля також можуть спостерігатися в собак без ознак АД. Як наслідок, ці тести не можна використовувати для диференціації собак з АД від здорових собак або собак з іншими свербіжними дерматозами. Серологічні та внутрішньошкірні тести для визначення гіперчутливості до харчових алергенів не рекомендуються для оцінки наявності харчової гіперчутливості в собак із харчово-індукованим АД [1].
• Алерген-специфічне внутрішньошкірне тестування (intradermal testing, IDT) та/або IgE серології допомагають виявити гіперчутливість до алергенів довкілля в собак із АД. Позитивні негайні реакції при IDT та IgE серологія до алергенів довкілля також можуть спостерігатися в собак без ознак АД. Як наслідок, ці тести не можна використовувати для диференціації собак з АД від здорових собак або собак з іншими свербіжними дерматозами. Серологічні та внутрішньошкірні тести для визначення гіперчутливості до харчових алергенів не рекомендуються для оцінки наявності харчової гіперчутливості в собак із харчово-індукованим АД [1].
• Оновлені рекомендації 2015 року:Зростає кількість доказів того, що здорові собаки та/або собаки зі свербіжними дерматозами, іншими ніж АД, можуть мати виявлюваний сироватковий алерген-специфічний IgE та/або позитивні реакції при IDT до алергенів довкілля, особливо тих, що не є пилком. Це підкріплює концепцію, що «алергологічні тести» ніколи не можна використовувати для діагностики АД; їх слід призначати лише для визначення IgE-опосередкованих гіперчутливостей у собак, яким уже встановлено діагноз АД за клінічними критеріями (SOR C). Наразі немає стандартизації у виконанні сироваткових алерген-специфічних IgE аналізів до алергенів довкілля, і є докази того, що результати IgE серологічних тестів можуть суттєво відрізнятися між лабораторіями (SOR C).Через непослідовні або обмежені наявні дані необхідні додаткові дослідження, перш ніж рекомендувати використання специфічної IgG та IgE серології, або внутрішньошкірних чи епікутанних (patch) чи лімфоцит-стимуляційних тестів із харчовими алергенами для діагностики або виявлення релевантних харчових алергенів у собак із харчово-індукованим АД (SOR C).
• Зростає кількість доказів того, що здорові собаки та/або собаки зі свербіжними дерматозами, іншими ніж АД, можуть мати виявлюваний сироватковий алерген-специфічний IgE та/або позитивні реакції при IDT до алергенів довкілля, особливо тих, що не є пилком. Це підкріплює концепцію, що «алергологічні тести» ніколи не можна використовувати для діагностики АД; їх слід призначати лише для визначення IgE-опосередкованих гіперчутливостей у собак, яким уже встановлено діагноз АД за клінічними критеріями (SOR C). Наразі немає стандартизації у виконанні сироваткових алерген-специфічних IgE аналізів до алергенів довкілля, і є докази того, що результати IgE серологічних тестів можуть суттєво відрізнятися між лабораторіями (SOR C).
• Через непослідовні або обмежені наявні дані необхідні додаткові дослідження, перш ніж рекомендувати використання специфічної IgG та IgE серології, або внутрішньошкірних чи епікутанних (patch) чи лімфоцит-стимуляційних тестів із харчовими алергенами для діагностики або виявлення релевантних харчових алергенів у собак із харчово-індукованим АД (SOR C).
• Обґрунтування таких рекомендацій:Нещодавнє дослідження, яке порівнювало IgE серологічні аналізи в чотирьох різних лабораторіях, показало високу варіацію результатів тестів, за винятком алергенів кліщів, щодо яких загалом спостерігалася сильніша узгодженість (QOE 3) [28]. Нещодавня оцінка IgG/IgE серологічного тесту на харчові алергени (Sensitest, Avacta Veterinary Laboratories) показала, що негативний серологічний результат на харчовий алерген передбачав відсутність клінічної реакції на цей харчовий продукт у більшості собак (негативна прогностична цінність ~80 %); зворотне не було справедливим для собак із позитивною серологією до харчових алергенів (низька позитивна прогностична цінність) (QOE 2) [29]. Інше дослідження з Великої Британії продемонструвало, що харчово-специфічна IgE/IgG серологія, запропонована двома неідентифікованими комерційними лабораторіями, не дозволяла диференціювати собак із шкірними небажаними харчовими реакціями від собак із захворюваннями, не індукованими їжею (QOE 2) [30].Патч-тестування з харчовими продуктами показало дуже високу негативну прогностичну цінність порівняно з відповіддю на пробну обмежувальну дієту [29]. Отже, цей метод може бути корисним для виявлення харчових продуктів, на які собаки, ймовірно, не реагуватимуть клінічно.Нарешті, у невеликому дослідженні з Японії більшість собак з ознаками алергічного захворювання шкіри, які мали негативну IgE серологію до алергенів довкілля та позитивний тест проліферації лімфоцитів до харчових алергенів, мали сприятливу відповідь на пробну обмежувальну дієту (QOE 3) [31].
• Нещодавнє дослідження, яке порівнювало IgE серологічні аналізи в чотирьох різних лабораторіях, показало високу варіацію результатів тестів, за винятком алергенів кліщів, щодо яких загалом спостерігалася сильніша узгодженість (QOE 3) [28]. Нещодавня оцінка IgG/IgE серологічного тесту на харчові алергени (Sensitest, Avacta Veterinary Laboratories) показала, що негативний серологічний результат на харчовий алерген передбачав відсутність клінічної реакції на цей харчовий продукт у більшості собак (негативна прогностична цінність ~80 %); зворотне не було справедливим для собак із позитивною серологією до харчових алергенів (низька позитивна прогностична цінність) (QOE 2) [29]. Інше дослідження з Великої Британії продемонструвало, що харчово-специфічна IgE/IgG серологія, запропонована двома неідентифікованими комерційними лабораторіями, не дозволяла диференціювати собак із шкірними небажаними харчовими реакціями від собак із захворюваннями, не індукованими їжею (QOE 2) [30].
• Патч-тестування з харчовими продуктами показало дуже високу негативну прогностичну цінність порівняно з відповіддю на пробну обмежувальну дієту [29]. Отже, цей метод може бути корисним для виявлення харчових продуктів, на які собаки, ймовірно, не реагуватимуть клінічно.
• Нарешті, у невеликому дослідженні з Японії більшість собак з ознаками алергічного захворювання шкіри, які мали негативну IgE серологію до алергенів довкілля та позитивний тест проліферації лімфоцитів до харчових алергенів, мали сприятливу відповідь на пробну обмежувальну дієту (QOE 3) [31].

• B.1.d. Впровадження заходів контролю за побутовими кліщами пилу. Резюме настанов 2010 року: Побутові кліщі пилу є найважливішим джерелом алергенів для атопічного дерматиту (AD) у собак у всьому світі. Заходи контролю за побутовими кліщами пилу мають бути доречними й можуть бути ефективними в собак, гіперчутливих до таких алергенів. Окремі заходи або комбінації заходів контролю за побутовими кліщами пилу, найефективніші для запобігання загостренням у собак з AD, досі не визначені [1]. Оновлені рекомендації 2015 року: Суттєвих змін щодо рекомендацій 2010 року немає (SOR C). Обґрунтування таких рекомендацій: Досі існує лише одне неконтрольоване дослідження, яке повідомило про користь контролю за побутовими кліщами пилу за допомогою акарицидного спрею з бензилбензоатом (Acarosan Spray, Bissell) для зменшення клінічних ознак AD у гіперчутливих до кліщів атопічних собак (QOE 2) [32]. Нещодавно було показано, що ізоляція собак з AD у клітках, у яких контролювали побутових кліщів пилу, призводить до швидкого зменшення свербежу в більшості собак з IgE-гіперчутливістю до алергенів довкілля (QOE 2) [33].
• Резюме настанов 2010 року: Побутові кліщі пилу є найважливішим джерелом алергенів для атопічного дерматиту (AD) у собак у всьому світі. Заходи контролю за побутовими кліщами пилу мають бути доречними й можуть бути ефективними в собак, гіперчутливих до таких алергенів. Окремі заходи або комбінації заходів контролю за побутовими кліщами пилу, найефективніші для запобігання загостренням у собак з AD, досі не визначені [1].
• Побутові кліщі пилу є найважливішим джерелом алергенів для атопічного дерматиту (AD) у собак у всьому світі. Заходи контролю за побутовими кліщами пилу мають бути доречними й можуть бути ефективними в собак, гіперчутливих до таких алергенів. Окремі заходи або комбінації заходів контролю за побутовими кліщами пилу, найефективніші для запобігання загостренням у собак з AD, досі не визначені [1].
• Оновлені рекомендації 2015 року: Суттєвих змін щодо рекомендацій 2010 року немає (SOR C).
• Суттєвих змін щодо рекомендацій 2010 року немає (SOR C).
• Обґрунтування таких рекомендацій: Досі існує лише одне неконтрольоване дослідження, яке повідомило про користь контролю за побутовими кліщами пилу за допомогою акарицидного спрею з бензилбензоатом (Acarosan Spray, Bissell) для зменшення клінічних ознак AD у гіперчутливих до кліщів атопічних собак (QOE 2) [32]. Нещодавно було показано, що ізоляція собак з AD у клітках, у яких контролювали побутових кліщів пилу, призводить до швидкого зменшення свербежу в більшості собак з IgE-гіперчутливістю до алергенів довкілля (QOE 2) [33].
• Досі існує лише одне неконтрольоване дослідження, яке повідомило про користь контролю за побутовими кліщами пилу за допомогою акарицидного спрею з бензилбензоатом (Acarosan Spray, Bissell) для зменшення клінічних ознак AD у гіперчутливих до кліщів атопічних собак (QOE 2) [32].
• Нещодавно було показано, що ізоляція собак з AD у клітках, у яких контролювали побутових кліщів пилу, призводить до швидкого зменшення свербежу в більшості собак з IgE-гіперчутливістю до алергенів довкілля (QOE 2) [33].

• B.1.e. Оцінка застосування антимікробної терапії

• Резюме настанов 2010 року: Антимікробна терапія потрібна в собак з атопією, коли діагностовано інфекцію шкіри та/або вуха, спричинену бактеріями та/або дріжджами, на підставі відповідних клінічних ознак із підтримувальною цитологією або бактеріальною культурою чи без них. Лікування таких інфекцій зазвичай складається з місцевих та/або системних антимікробних препаратів [1].
• Антимікробна терапія потрібна в собак з атопією, коли діагностовано інфекцію шкіри та/або вуха, спричинену бактеріями та/або дріжджами, на підставі відповідних клінічних ознак із підтримувальною цитологією або бактеріальною культурою чи без них. Лікування таких інфекцій зазвичай складається з місцевих та/або системних антимікробних препаратів [1].
• Оновлені рекомендації 2015 року: Суттєвих змін порівняно з рекомендаціями 2010 року немає (SOR C). Ветеринарним лікарям рекомендується дотримуватися настанов щодо антимікробного лікування, встановлених у країні їхньої практики та/або в міжнародних консенсусних рекомендаціях (SOR C) [6, 7]. Ветеринарні лікарі та власники собак повинні стежити за висушувальним або подразнювальним ефектом місцевих антимікробних препаратів — особливо шампунів — що може спричинити загострення AD у їхнього пацієнта (SOR C). Terbinafine або itraconazole можна призначати один раз на добу або протягом двох послідовних днів щотижня впродовж 3 тижнів для лікування загострень, спровокованих або посилених інфекціями шкіри, спричиненими Malassezia (SOR B).
• Суттєвих змін порівняно з рекомендаціями 2010 року немає (SOR C). Ветеринарним лікарям рекомендується дотримуватися настанов щодо антимікробного лікування, встановлених у країні їхньої практики та/або в міжнародних консенсусних рекомендаціях (SOR C) [6, 7]. Ветеринарні лікарі та власники собак повинні стежити за висушувальним або подразнювальним ефектом місцевих антимікробних препаратів — особливо шампунів — що може спричинити загострення AD у їхнього пацієнта (SOR C).
• Terbinafine або itraconazole можна призначати один раз на добу або протягом двох послідовних днів щотижня впродовж 3 тижнів для лікування загострень, спровокованих або посилених інфекціями шкіри, спричиненими Malassezia (SOR B).
• Обґрунтування такої рекомендації: Лікування собак з отитом або дерматитом, спричиненими Malassezia, за допомогою 5 мг/кг itraconazole один раз на добу або протягом двох послідовних днів щотижня впродовж 3 тижнів забезпечує порівнювані клінічні та цитологічні результати (QOE 2) [34]. Terbinafine, призначений собакам з дерматитом, спричиненим Malassezia, у дозі 30 мг/кг один раз на добу впродовж 3 тижнів, призвів до подібного покращення показників цитології та уражень шкіри, як і в собак, які отримували препарат у тій самій дозі двічі на тиждень упродовж 3 тижнів; покращення свербежу було вищим за щоденного лікування (QOE 2) [35].
• Лікування собак з отитом або дерматитом, спричиненими Malassezia, за допомогою 5 мг/кг itraconazole один раз на добу або протягом двох послідовних днів щотижня впродовж 3 тижнів забезпечує порівнювані клінічні та цитологічні результати (QOE 2) [34]. Terbinafine, призначений собакам з дерматитом, спричиненим Malassezia, у дозі 30 мг/кг один раз на добу впродовж 3 тижнів, призвів до подібного покращення показників цитології та уражень шкіри, як і в собак, які отримували препарат у тій самій дозі двічі на тиждень упродовж 3 тижнів; покращення свербежу було вищим за щоденного лікування (QOE 2) [35].

• B.1.f. Дослідження релевантності інших факторів загостренняПідсумок настанов 2010 року:Наявних доказів недостатньо для надання загальних рекомендацій щодо важливості довкілля, вологості, мийних засобів і стресу як факторів загострення в собак із атопічним дерматитом (AD). Тим не менш, власників слід навчати спостерігати, а потім уникати або змінювати ті конкретні ситуації, у яких вони бачать погіршення стану своєї собаки [1].Оновлені рекомендації 2015 року:Порівняно з рекомендаціями 2010 року змін немає (SOR C).
• Підсумок настанов 2010 року:Наявних доказів недостатньо для надання загальних рекомендацій щодо важливості довкілля, вологості, мийних засобів і стресу як факторів загострення в собак із атопічним дерматитом (AD). Тим не менш, власників слід навчати спостерігати, а потім уникати або змінювати ті конкретні ситуації, у яких вони бачать погіршення стану своєї собаки [1].
• Наявних доказів недостатньо для надання загальних рекомендацій щодо важливості довкілля, вологості, мийних засобів і стресу як факторів загострення в собак із атопічним дерматитом (AD). Тим не менш, власників слід навчати спостерігати, а потім уникати або змінювати ті конкретні ситуації, у яких вони бачать погіршення стану своєї собаки [1].
• Оновлені рекомендації 2015 року:Порівняно з рекомендаціями 2010 року змін немає (SOR C).
• Порівняно з рекомендаціями 2010 року змін немає (SOR C).

B.2. Поліпшення гігієни та догляду за шкірою і шерстю

• B.2.a. Купання з недратівливим шампунем

Резюме настанов 2010 року: Купання щонайменше раз на тиждень із м'яким недратівливим шампунем і теплою водою, ймовірно, є корисним. Інтенсивність і частота купання можуть бути найважливішим чинником полегшення свербежу. Тип шампуню слід підбирати індивідуально для кожного випадку: емолентні шампуні, ймовірно, є найбільш заспокійливими, але протисеборейні та антисептичні засоби можуть бути доречнішими в собак із сальністю шкіри, лущенням та/або в разі інфекції. Тим не менш, миття шампунем може спричиняти сухість і подразнення. За потреби клініцисти повинні розглянути можливість зміни засобів або протоколів та/або додавання після купання місцевих зволожувальних засобів. Практикуючі лікарі також повинні бути готові змінити застосовувані місцеві засоби, якщо стан шкіри та шерсті собаки змінюється. Також слід враховувати вплив частого купання на зниження ефективності місцевих засобів контролю бліх [1].

Оновлені рекомендації 2015 року: Порівняно з рекомендаціями 2010 року змін немає (SOR C).

• Резюме настанов 2010 року: Купання щонайменше раз на тиждень із м'яким недратівливим шампунем і теплою водою, ймовірно, є корисним. Інтенсивність і частота купання можуть бути найважливішим чинником полегшення свербежу. Тип шампуню слід підбирати індивідуально для кожного випадку: емолентні шампуні, ймовірно, є найбільш заспокійливими, але протисеборейні та антисептичні засоби можуть бути доречнішими в собак із сальністю шкіри, лущенням та/або в разі інфекції. Тим не менш, миття шампунем може спричиняти сухість і подразнення. За потреби клініцисти повинні розглянути можливість зміни засобів або протоколів та/або додавання після купання місцевих зволожувальних засобів. Практикуючі лікарі також повинні бути готові змінити застосовувані місцеві засоби, якщо стан шкіри та шерсті собаки змінюється. Також слід враховувати вплив частого купання на зниження ефективності місцевих засобів контролю бліх [1].

• Купання щонайменше раз на тиждень із м'яким недратівливим шампунем і теплою водою, ймовірно, є корисним. Інтенсивність і частота купання можуть бути найважливішим чинником полегшення свербежу. Тип шампуню слід підбирати індивідуально для кожного випадку: емолентні шампуні, ймовірно, є найбільш заспокійливими, але протисеборейні та антисептичні засоби можуть бути доречнішими в собак із сальністю шкіри, лущенням та/або в разі інфекції. Тим не менш, миття шампунем може спричиняти сухість і подразнення. За потреби клініцисти повинні розглянути можливість зміни засобів або протоколів та/або додавання після купання місцевих зволожувальних засобів. Практикуючі лікарі також повинні бути готові змінити застосовувані місцеві засоби, якщо стан шкіри та шерсті собаки змінюється. Також слід враховувати вплив частого купання на зниження ефективності місцевих засобів контролю бліх [1].

• Оновлені рекомендації 2015 року: Порівняно з рекомендаціями 2010 року змін немає (SOR C).

• Порівняно з рекомендаціями 2010 року змін немає (SOR C).

• B.2.b. Додавання ЕЖК перорально. Резюме настанов 2010 року: Пероральне надходження ЕЖК, особливо багатих на омега-6 ЕЖК, як у вигляді добавки, так і в збагачених раціонах, може впливати на поверхневі ліпіди шкіри та покращувати блиск і якість шерстного покриву. Пероральні ЕЖК також можуть давати деяку незначну користь у зменшенні клінічних ознак АД у собак, але очікуваний обмежений ступінь покращення робить малоймовірним, що додавання ЕЖК буде придатним для монотерапії АД у собак. Користь ЕЖК, якщо вона взагалі є, може не спостерігатися раніше ніж через два місяці додавання. На цей час немає доказів переваги будь-якої конкретної комбінації ЕЖК, дозування, співвідношення чи форми (включно зі збагаченими раціонами) для покращення якості шкіри та шерстного покриву в собак з АД. Загалом, раціони, збагачені ЕЖК, забезпечують вищі кількості ЕЖК, ніж пероральне застосування добавок ЕЖК [1]. Оновлені рекомендації 2015 року: Змін до рекомендацій 2010 року немає (SOR C). Обґрунтування таких рекомендацій: Систематичний огляд не виявив додаткових доказів клінічних досліджень щодо користі пероральних ЕЖК для АД у собак з 2010 року (QOE 1) [4]. Додавання до раціону собак з АД рідкої добавки ЕЖК (Megaderm/EFA-Z, Virbac) протягом двох місяців призвело до виражених змін у біохімічному складі та ультраструктурі міжклітинних ліпідів рогового шару (stratum corneum), причому обидва параметри наблизилися до нормальних характеристик порівняно з показниками до додавання (QOE 3) [36].
• Резюме настанов 2010 року: Пероральне надходження ЕЖК, особливо багатих на омега-6 ЕЖК, як у вигляді добавки, так і в збагачених раціонах, може впливати на поверхневі ліпіди шкіри та покращувати блиск і якість шерстного покриву. Пероральні ЕЖК також можуть давати деяку незначну користь у зменшенні клінічних ознак АД у собак, але очікуваний обмежений ступінь покращення робить малоймовірним, що додавання ЕЖК буде придатним для монотерапії АД у собак. Користь ЕЖК, якщо вона взагалі є, може не спостерігатися раніше ніж через два місяці додавання. На цей час немає доказів переваги будь-якої конкретної комбінації ЕЖК, дозування, співвідношення чи форми (включно зі збагаченими раціонами) для покращення якості шкіри та шерстного покриву в собак з АД. Загалом, раціони, збагачені ЕЖК, забезпечують вищі кількості ЕЖК, ніж пероральне застосування добавок ЕЖК [1].
• Пероральне надходження ЕЖК, особливо багатих на омега-6 ЕЖК, як у вигляді добавки, так і в збагачених раціонах, може впливати на поверхневі ліпіди шкіри та покращувати блиск і якість шерстного покриву. Пероральні ЕЖК також можуть давати деяку незначну користь у зменшенні клінічних ознак АД у собак, але очікуваний обмежений ступінь покращення робить малоймовірним, що додавання ЕЖК буде придатним для монотерапії АД у собак. Користь ЕЖК, якщо вона взагалі є, може не спостерігатися раніше ніж через два місяці додавання. На цей час немає доказів переваги будь-якої конкретної комбінації ЕЖК, дозування, співвідношення чи форми (включно зі збагаченими раціонами) для покращення якості шкіри та шерстного покриву в собак з АД. Загалом, раціони, збагачені ЕЖК, забезпечують вищі кількості ЕЖК, ніж пероральне застосування добавок ЕЖК [1].
• Оновлені рекомендації 2015 року: Змін до рекомендацій 2010 року немає (SOR C).
• Змін до рекомендацій 2010 року немає (SOR C).
• Обґрунтування таких рекомендацій: Систематичний огляд не виявив додаткових доказів клінічних досліджень щодо користі пероральних ЕЖК для АД у собак з 2010 року (QOE 1) [4]. Додавання до раціону собак з АД рідкої добавки ЕЖК (Megaderm/EFA-Z, Virbac) протягом двох місяців призвело до виражених змін у біохімічному складі та ультраструктурі міжклітинних ліпідів рогового шару (stratum corneum), причому обидва параметри наблизилися до нормальних характеристик порівняно з показниками до додавання (QOE 3) [36].
• Систематичний огляд не виявив додаткових доказів клінічних досліджень щодо користі пероральних ЕЖК для АД у собак з 2010 року (QOE 1) [4]. Додавання до раціону собак з АД рідкої добавки ЕЖК (Megaderm/EFA-Z, Virbac) протягом двох місяців призвело до виражених змін у біохімічному складі та ультраструктурі міжклітинних ліпідів рогового шару (stratum corneum), причому обидва параметри наблизилися до нормальних характеристик порівняно з показниками до додавання (QOE 3) [36].

• B.2.c. Застосування місцевих препаратів, що містять ЕЖК (EFA)

Підсумок настанов 2010 року: Недостатньо доказів на основі клінічних досліджень, які підтверджують застосування місцевих препаратів, що містять ліпіди, для покращення якості шерсті та/або полегшення ознак атопічного дерматиту (AD) у собак [1].

Оновлені рекомендації 2015 року: Місцеві ліпідні препарати можуть сприяти нормалізації наявних дефектів ліпідного бар'єра рогового шару (stratum corneum) у собак з атопічним дерматитом (AD) (SOR C). Через неоднорідність результатів клінічних досліджень доказів користі ліпідовмісних місцевих препаратів усе ще недостатньо, щоб рекомендувати їх як монотерапію атопічного дерматиту в собак (SOR B). Користь, вартість і зручність застосування місцевих препаратів, що містять ЕЖК (EFA), як ад'ювантної терапії атопічного дерматиту в собак необхідно зважувати проти відповідних показників годування пероральними добавками ЕЖК (EFA) або збагаченими раціонами (SOR C). Користь місцевих препаратів, що містять ЕЖК (EFA), ймовірно, мінімальна в собак, які вже отримують раціони, багаті на ЕЖК (EFA), або добавки ЕЖК (EFA) (SOR C).

Обґрунтування таких рекомендацій: Застосування місцевого ліпідного комплексу, що містить кераміди, холестерин і ЕЖК (EFA) у пропорції, покликаній відтворити пропорцію міжклітинних ліпідів рогового шару (stratum corneum) (Allerderm Spot On, Virbac), кожні три дні протягом шести застосувань собакам з атопією нормалізувало наявні раніше аномалії ліпідного профілю рогового шару (stratum corneum) (QOE 3) [37]. Раніше було показано, що цей препарат збільшує утворення міжклітинних ліпідних ламел рогового шару (stratum corneum) нормального вигляду в деяких собак з атопічним дерматитом (AD) (QOE 3) [38]. Однак рандомізоване контрольоване дослідження (RCT) у собак з атопічним дерматитом (AD) легкого та середнього ступеня повідомило лише про невелику та неоднорідну клінічну користь цього місцевого ліпідного комплексу (QOE 2) [18]. Невелике рандомізоване контрольоване дослідження (RCT) встановило помірну ефективність місцевого препарату, що містить омега-6 ЕЖК (EFA) та ефірну олію (Dermoscent Essential 6 spot-on, Laboratoire de Dermo-Cosmétique Animale), для зменшення клінічних ознак атопічного дерматиту (AD) (QOE 2) [39].

Оскільки перорально введені ЕЖК (EFA) можуть нормалізувати ліпіди рогового шару (stratum corneum) так само, як і місцева ліпідна суміш (QOE 3) [36–38], додавання місцевих препаратів, що містять ЕЖК (EFA), собакам, які вже отримують високі рівні ЕЖК (EFA), ймовірно, дасть мало додаткової користі.

• Підсумок настанов 2010 року: Недостатньо доказів на основі клінічних досліджень, які підтверджують застосування місцевих препаратів, що містять ліпіди, для покращення якості шерсті та/або полегшення ознак атопічного дерматиту (AD) у собак [1].

• Недостатньо доказів на основі клінічних досліджень, які підтверджують застосування місцевих препаратів, що містять ліпіди, для покращення якості шерсті та/або полегшення ознак атопічного дерматиту (AD) у собак [1].

• Оновлені рекомендації 2015 року: Місцеві ліпідні препарати можуть сприяти нормалізації наявних дефектів ліпідного бар'єра рогового шару (stratum corneum) у собак з атопічним дерматитом (AD) (SOR C). Через неоднорідність результатів клінічних досліджень доказів користі ліпідовмісних місцевих препаратів усе ще недостатньо, щоб рекомендувати їх як монотерапію атопічного дерматиту в собак (SOR B). Користь, вартість і зручність застосування місцевих препаратів, що містять ЕЖК (EFA), як ад'ювантної терапії атопічного дерматиту в собак необхідно зважувати проти відповідних показників годування пероральними добавками ЕЖК (EFA) або збагаченими раціонами (SOR C). Користь місцевих препаратів, що містять ЕЖК (EFA), ймовірно, мінімальна в собак, які вже отримують раціони, багаті на ЕЖК (EFA), або добавки ЕЖК (EFA) (SOR C).

• Місцеві ліпідні препарати можуть сприяти нормалізації наявних дефектів ліпідного бар'єра рогового шару (stratum corneum) у собак з атопічним дерматитом (AD) (SOR C). Через неоднорідність результатів клінічних досліджень доказів користі ліпідовмісних місцевих препаратів усе ще недостатньо, щоб рекомендувати їх як монотерапію атопічного дерматиту в собак (SOR B). Користь, вартість і зручність застосування місцевих препаратів, що містять ЕЖК (EFA), як ад'ювантної терапії атопічного дерматиту в собак необхідно зважувати проти відповідних показників годування пероральними добавками ЕЖК (EFA) або збагаченими раціонами (SOR C). Користь місцевих препаратів, що містять ЕЖК (EFA), ймовірно, мінімальна в собак, які вже отримують раціони, багаті на ЕЖК (EFA), або добавки ЕЖК (EFA) (SOR C).

• Обґрунтування таких рекомендацій: Застосування місцевого ліпідного комплексу, що містить кераміди, холестерин і ЕЖК (EFA) у пропорції, покликаній відтворити пропорцію міжклітинних ліпідів рогового шару (stratum corneum) (Allerderm Spot On, Virbac), кожні три дні протягом шести застосувань собакам з атопією нормалізувало наявні раніше аномалії ліпідного профілю рогового шару (stratum corneum) (QOE 3) [37]. Раніше було показано, що цей препарат збільшує утворення міжклітинних ліпідних ламел рогового шару (stratum corneum) нормального вигляду в деяких собак з атопічним дерматитом (AD) (QOE 3) [38]. Однак рандомізоване контрольоване дослідження (RCT) у собак з атопічним дерматитом (AD) легкого та середнього ступеня повідомило лише про невелику та неоднорідну клінічну користь цього місцевого ліпідного комплексу (QOE 2) [18]. Невелике рандомізоване контрольоване дослідження (RCT) встановило помірну ефективність місцевого препарату, що містить омега-6 ЕЖК (EFA) та ефірну олію (Dermoscent Essential 6 spot-on, Laboratoire de Dermo-Cosmétique Animale), для зменшення клінічних ознак атопічного дерматиту (AD) (QOE 2) [39]. Оскільки перорально введені ЕЖК (EFA) можуть нормалізувати ліпіди рогового шару (stratum corneum) так само, як і місцева ліпідна суміш (QOE 3) [36–38], додавання місцевих препаратів, що містять ЕЖК (EFA), собакам, які вже отримують високі рівні ЕЖК (EFA), ймовірно, дасть мало додаткової користі.

• Застосування місцевого ліпідного комплексу, що містить кераміди, холестерин і ЕЖК (EFA) у пропорції, покликаній відтворити пропорцію міжклітинних ліпідів рогового шару (stratum corneum) (Allerderm Spot On, Virbac), кожні три дні протягом шести застосувань собакам з атопією нормалізувало наявні раніше аномалії ліпідного профілю рогового шару (stratum corneum) (QOE 3) [37]. Раніше було показано, що цей препарат збільшує утворення міжклітинних ліпідних ламел рогового шару (stratum corneum) нормального вигляду в деяких собак з атопічним дерматитом (AD) (QOE 3) [38]. Однак рандомізоване контрольоване дослідження (RCT) у собак з атопічним дерматитом (AD) легкого та середнього ступеня повідомило лише про невелику та неоднорідну клінічну користь цього місцевого ліпідного комплексу (QOE 2) [18]. Невелике рандомізоване контрольоване дослідження (RCT) встановило помірну ефективність місцевого препарату, що містить омега-6 ЕЖК (EFA) та ефірну олію (Dermoscent Essential 6 spot-on, Laboratoire de Dermo-Cosmétique Animale), для зменшення клінічних ознак атопічного дерматиту (AD) (QOE 2) [39].

• Оскільки перорально введені ЕЖК (EFA) можуть нормалізувати ліпіди рогового шару (stratum corneum) так само, як і місцева ліпідна суміш (QOE 3) [36–38], додавання місцевих препаратів, що містять ЕЖК (EFA), собакам, які вже отримують високі рівні ЕЖК (EFA), ймовірно, дасть мало додаткової користі.

• B.2.d. Застосування інших дієтичних добавокПідсумок настанов 2010 року:Деякі нутрицевтичні добавки можуть покращувати бар'єрну функцію шкіри in vitro, наприклад, збільшуючи продукцію церамідів і зменшуючи трансдермальну втрату води, але немає доказів клінічної користі таких добавок у собак з атопічним дерматитом (AD) [1].Оновлені рекомендації 2015 року:У рекомендаціях 2010 року змін немає (SOR C).
• Підсумок настанов 2010 року:Деякі нутрицевтичні добавки можуть покращувати бар'єрну функцію шкіри in vitro, наприклад, збільшуючи продукцію церамідів і зменшуючи трансдермальну втрату води, але немає доказів клінічної користі таких добавок у собак з атопічним дерматитом (AD) [1].
• Деякі нутрицевтичні добавки можуть покращувати бар'єрну функцію шкіри in vitro, наприклад, збільшуючи продукцію церамідів і зменшуючи трансдермальну втрату води, але немає доказів клінічної користі таких добавок у собак з атопічним дерматитом (AD) [1].
• Оновлені рекомендації 2015 року:У рекомендаціях 2010 року змін немає (SOR C).
• У рекомендаціях 2010 року змін немає (SOR C).

B.3. Зменшення свербежу та уражень шкіри за допомогою фармакологічних засобів

• B.3.a. Лікування топічними глюкокортикоїдами або такролімусомПідсумок настанов 2010 року:Топічні глюкокортикоїди та такролімус ефективно зменшують клінічні ознаки атопічного дерматиту (AD) у собак, але існує ризик атрофії шкіри при тривалому застосуванні перших [1].Оновлені настанови 2015 року:Є додаткові докази, що підтверджують ефективність топічних глюкокортикоїдів для лікування атопічного дерматиту у собак. Однак ризик індукованої атрофії шкіри означає, що їх слід застосовувати переривчасто після фази індукції щоденного застосування (SOR A). Тривалість лікування та частоту застосування слід підбирати індивідуально для кожного пацієнта; застосування топічних глюкокортикоїдів зазвичай слід продовжувати до досягнення повної та стабільної ремісії ознак (SOR C). Через високу вартість такролімус не має значної додаткової цінності порівняно з топічними глюкокортикоїдами, за винятком атопічних собак, у яких спостерігається атрофія шкіри (SOR C).Обґрунтування такої рекомендації:У 12-тижневому рандомізованому контрольованому дослідженні (RCT) спрей з гідрокортизону ацепонатом (Cortavance, Virbac) показав подібну ефективність і переносимість порівняно з пероральним циклоспорином (Atopica, Elanco Animal Health) (QOE 1) [40].
• Підсумок настанов 2010 року:Топічні глюкокортикоїди та такролімус ефективно зменшують клінічні ознаки атопічного дерматиту у собак, але існує ризик атрофії шкіри при тривалому застосуванні перших [1].
• Топічні глюкокортикоїди та такролімус ефективно зменшують клінічні ознаки атопічного дерматиту у собак, але існує ризик атрофії шкіри при тривалому застосуванні перших [1].
• Оновлені настанови 2015 року:Є додаткові докази, що підтверджують ефективність топічних глюкокортикоїдів для лікування атопічного дерматиту у собак. Однак ризик індукованої атрофії шкіри означає, що їх слід застосовувати переривчасто після фази індукції щоденного застосування (SOR A). Тривалість лікування та частоту застосування слід підбирати індивідуально для кожного пацієнта; застосування топічних глюкокортикоїдів зазвичай слід продовжувати до досягнення повної та стабільної ремісії ознак (SOR C). Через високу вартість такролімус не має значної додаткової цінності порівняно з топічними глюкокортикоїдами, за винятком атопічних собак, у яких спостерігається атрофія шкіри (SOR C).
• Є додаткові докази, що підтверджують ефективність топічних глюкокортикоїдів для лікування атопічного дерматиту у собак. Однак ризик індукованої атрофії шкіри означає, що їх слід застосовувати переривчасто після фази індукції щоденного застосування (SOR A). Тривалість лікування та частоту застосування слід підбирати індивідуально для кожного пацієнта; застосування топічних глюкокортикоїдів зазвичай слід продовжувати до досягнення повної та стабільної ремісії ознак (SOR C). Через високу вартість такролімус не має значної додаткової цінності порівняно з топічними глюкокортикоїдами, за винятком атопічних собак, у яких спостерігається атрофія шкіри (SOR C).
• Обґрунтування такої рекомендації:У 12-тижневому рандомізованому контрольованому дослідженні (RCT) спрей з гідрокортизону ацепонатом (Cortavance, Virbac) показав подібну ефективність і переносимість порівняно з пероральним циклоспорином (Atopica, Elanco Animal Health) (QOE 1) [40].
• У 12-тижневому рандомізованому контрольованому дослідженні (RCT) спрей з гідрокортизону ацепонатом (Cortavance, Virbac) показав подібну ефективність і переносимість порівняно з пероральним циклоспорином (Atopica, Elanco Animal Health) (QOE 1) [40].

• B.3.b. Лікування пероральними фармакологічними імуномодуляторами

• Резюме настанов 2010 року: пероральні глюкокортикоїди та циклоспорин є корисними для лікування атопічного дерматиту (АД) у собак, але перші зумовлюють швидше покращення, ніж останній. Пероральні короткодіючі глюкокортикоїди слід застосовувати для індукції ремісії ознак, після чого їхню дозу слід поступово знижувати; ін'єкційні тривалодіючі глюкокортикоїди не рекомендуються. Тривале одночасне застосування перорального циклоспорину та глюкокортикоїдів (особливо у вищих дозах одного чи обох препаратів), ймовірно, призводить до підвищеного ризику імуносупресії [1].
• Пероральні глюкокортикоїди та циклоспорин є корисними для лікування атопічного дерматиту (АД) у собак, але перші зумовлюють швидше покращення, ніж останній. Пероральні короткодіючі глюкокортикоїди слід застосовувати для індукції ремісії ознак, після чого їхню дозу слід поступово знижувати; ін'єкційні тривалодіючі глюкокортикоїди не рекомендуються. Тривале одночасне застосування перорального циклоспорину та глюкокортикоїдів (особливо у вищих дозах одного чи обох препаратів), ймовірно, призводить до підвищеного ризику імуносупресії [1].
• Оновлені рекомендації 2015 року: пероральні глюкокортикоїди (преднізон, преднізолон або метилпреднізолон), циклоспорин та оклацитиніб є ефективними для лікування хронічного атопічного дерматиту (АД) у собак (SOR A), одночасно з контролем відомих чинників загострення або після нього (SOR C). Глюкокортикоїди та оклацитиніб зумовлюють швидше покращення, ніж циклоспорин, але циклоспорин можна комбінувати з пероральним преднізолоном протягом перших 3 тижнів для прискорення початку клінічного покращення (SOR A). Тривале супутнє застосування пероральних глюкокортикоїдів, циклоспорину або оклацитинібу в будь-якій комбінації не рекомендується через теоретично вищий ризик імуносупресії, що схиляє до потенційно тяжких опортуністичних інфекцій шкіри чи інших органів. Немає консенсусу щодо необхідності лабораторного моніторингу (наприклад, гематологічного дослідження, біохімічного аналізу крові та загального аналізу сечі) під час тривалого застосування циклоспорину або оклацитинібу. Однак такі дослідження слід виконувати, якщо розвиваються ознаки системного захворювання (SOR C). Через підвищений ризик інфекцій сечовивідних шляхів у собак, яких тривало лікують пероральними глюкокортикоїдами, слід періодично проводити загальний аналіз сечі та посіви сечі (SOR C). Пероральні глюкокортикоїди (преднізолон, преднізон або метилпреднізолон) слід застосовувати у дозі 0,5 мг/кг один-два рази на добу для індукції ремісії клінічних ознак АД. Після досягнення такої ремісії дозу пероральних глюкокортикоїдів слід поступово знижувати до найнижчої дози та частоти, які підтримують відсутність ознак, щоб мінімізувати ризик побічних ефектів у довгостроковій перспективі (SOR C). Тривалодіючих ін'єкційних глюкокортикоїдів слід уникати, де це можливо, оскільки неможливість поступового зниження їхньої дози підвищує ризик небажаних явищ (SOR C). Пероральний циклоспорин слід застосовувати у дозі 5 мг/кг один раз на добу до задовільного контролю клінічних ознак, що зазвичай займає 4–6 тижнів (SOR A). Після цього дозу, необхідну для підтримання ремісії, слід поступово знижувати або шляхом зменшення частоти лікування (наприклад, зі щоденного до через день, а потім до двох разів на тиждень), або шляхом зменшення добової дози (SOR A). Генеричні препарати циклоспорину, біоеквівалентність яких до першої схваленої мікроемульсії циклоспорину (модифікованого) (Atopica, Elanco Animal Health) доведена, є прийнятними замінниками (SOR C). Пероральний оклацитиніб (Apoquel, Zoetis) слід давати у дозі 0,4–0,6 мг/кг двічі на добу протягом 14 днів, а потім один раз на добу (SOR A). У разі досягнення повної ремісії ознак слід спробувати подальше поступове зниження з коригуванням дози для підтримання ремісії ознак (SOR C). Цей препарат не схвалений для собак віком до 12 місяців. Тривале застосування оклацитинібу один раз на добу видається відносно безпечним, тоді як довгострокова безпека інших схем дозування невідома. Супутнє застосування алерген-специфічної імунотерапії, пом'якшувальних шампунів, добавок ЕЖК або збагачених раціонів може дозволити подальше зниження дози та/або частоти пероральних глюкокортикоїдів, циклоспорину (і, можливо, навіть оклацитинібу), необхідних для підтримання ремісії клінічних ознак АД. Окрім глюкокортикоїд-ощадного ефекту добавки ЕЖК (Viacutan Plus, Boehringer Ingelheim) та комбінації антигістаміну (тримепразину) з преднізолоном (Temaril-P, Zoetis), які обидві обговорювалися у версії цих настанов 2010 року [1], ефективність і безпека інших комбінованих підходів ще не опубліковані (SOR C).
• Пероральні глюкокортикоїди (преднізон, преднізолон або метилпреднізолон), циклоспорин та оклацитиніб є ефективними для лікування хронічного атопічного дерматиту (АД) у собак (SOR A), одночасно з контролем відомих чинників загострення або після нього (SOR C). Глюкокортикоїди та оклацитиніб зумовлюють швидше покращення, ніж циклоспорин, але циклоспорин можна комбінувати з пероральним преднізолоном протягом перших 3 тижнів для прискорення початку клінічного покращення (SOR A). Тривале супутнє застосування пероральних глюкокортикоїдів, циклоспорину або оклацитинібу в будь-якій комбінації не рекомендується через теоретично вищий ризик імуносупресії, що схиляє до потенційно тяжких опортуністичних інфекцій шкіри чи інших органів. Немає консенсусу щодо необхідності лабораторного моніторингу (наприклад, гематологічного дослідження, біохімічного аналізу крові та загального аналізу сечі) під час тривалого застосування циклоспорину або оклацитинібу. Однак такі дослідження слід виконувати, якщо розвиваються ознаки системного захворювання (SOR C). Через підвищений ризик інфекцій сечовивідних шляхів у собак, яких тривало лікують пероральними глюкокортикоїдами, слід періодично проводити загальний аналіз сечі та посіви сечі (SOR C).
• Пероральні глюкокортикоїди (преднізолон, преднізон або метилпреднізолон) слід застосовувати у дозі 0,5 мг/кг один-два рази на добу для індукції ремісії клінічних ознак АД. Після досягнення такої ремісії дозу пероральних глюкокортикоїдів слід поступово знижувати до найнижчої дози та частоти, які підтримують відсутність ознак, щоб мінімізувати ризик побічних ефектів у довгостроковій перспективі (SOR C). Тривалодіючих ін'єкційних глюкокортикоїдів слід уникати, де це можливо, оскільки неможливість поступового зниження їхньої дози підвищує ризик небажаних явищ (SOR C).
• Пероральний циклоспорин слід застосовувати у дозі 5 мг/кг один раз на добу до задовільного контролю клінічних ознак, що зазвичай займає 4–6 тижнів (SOR A). Після цього дозу, необхідну для підтримання ремісії, слід поступово знижувати або шляхом зменшення частоти лікування (наприклад, зі щоденного до через день, а потім до двох разів на тиждень), або шляхом зменшення добової дози (SOR A). Генеричні препарати циклоспорину, біоеквівалентність яких до першої схваленої мікроемульсії циклоспорину (модифікованого) (Atopica, Elanco Animal Health) доведена, є прийнятними замінниками (SOR C).
• Пероральний оклацитиніб (Apoquel, Zoetis) слід давати у дозі 0,4–0,6 мг/кг двічі на добу протягом 14 днів, а потім один раз на добу (SOR A). У разі досягнення повної ремісії ознак слід спробувати подальше поступове зниження з коригуванням дози для підтримання ремісії ознак (SOR C). Цей препарат не схвалений для собак віком до 12 місяців. Тривале застосування оклацитинібу один раз на добу видається відносно безпечним, тоді як довгострокова безпека інших схем дозування невідома.
• Супутнє застосування алерген-специфічної імунотерапії, пом'якшувальних шампунів, добавок ЕЖК або збагачених раціонів може дозволити подальше зниження дози та/або частоти пероральних глюкокортикоїдів, циклоспорину (і, можливо, навіть оклацитинібу), необхідних для підтримання ремісії клінічних ознак АД. Окрім глюкокортикоїд-ощадного ефекту добавки ЕЖК (Viacutan Plus, Boehringer Ingelheim) та комбінації антигістаміну (тримепразину) з преднізолоном (Temaril-P, Zoetis), які обидві обговорювалися у версії цих настанов 2010 року [1], ефективність і безпека інших комбінованих підходів ще не опубліковані (SOR C).
• Обґрунтування таких рекомендацій: три систематичні огляди, а також нещодавно опубліковані рандомізовані контрольовані дослідження підтвердили ефективність пероральних глюкокортикоїдів [2–4, 11, 12], циклоспорину [3, 4, 13, 41, 42] та оклацитинібу [11, 42, 43] для лікування атопічного дерматиту (АД) у собак (QOE 1). Додаткові подробиці щодо лікування хронічного атопічного дерматиту у собак пероральними глюкокортикоїдами та циклоспорином можна знайти в настановах 2010 року [1]. У рандомізованому контрольованому дослідженні пероральний циклоспорин у дозі 5 мг/кг на добу протягом 4 тижнів одночасно з преднізолоном у дозі 1 мг/кг на добу протягом 7 днів з подальшим застосуванням через день протягом 14 днів зумовив швидше покращення показників ураження шкіри та свербежу, ніж циклоспорин окремо (QOE 2) [44]. Генеричний препарат циклоспорину (Equoral, Teva) виявився настільки ж ефективним, як і преднізон, у зменшенні уражень шкіри та свербежу в собак з АД у невеликому рандомізованому контрольованому дослідженні (QOE 2) [13]. Нещодавно повідомлялося, що нова рідка пероральна форма циклоспорину (Cyclavance, Virbac) краще сприймається, ніж капсули циклоспорину (Atopica, Elanco Animal Health) (QOE 2) [45]. У рандомізованих контрольованих дослідженнях оклацитиніб значно краще покращував свербіж і клінічні ознаки, ніж плацебо (QOE 1) [43], а також так само або (на 14-й день) краще, ніж преднізолон (QOE 1) [11]. Тривале застосування оклацитинібу пов'язане з розвитком de novo інфекцій сечовивідних шляхів, блювання, отиту, піодермії та діареї приблизно у 5–10 % собак; серйозні небажані явища препарату видаються рідкісними (QOE 1) [46]. Зміни лабораторних показників (гематологічного дослідження, біохімічних панелей та загального аналізу сечі) видаються мінімальними після тривалого застосування оклацитинібу атопічним собакам (QOE 1) [46].
• Три систематичні огляди, а також нещодавно опубліковані рандомізовані контрольовані дослідження підтвердили ефективність пероральних глюкокортикоїдів [2–4, 11, 12], циклоспорину [3, 4, 13, 41, 42] та оклацитинібу [11, 42, 43] для лікування атопічного дерматиту (АД) у собак (QOE 1). Додаткові подробиці щодо лікування хронічного атопічного дерматиту у собак пероральними глюкокортикоїдами та циклоспорином можна знайти в настановах 2010 року [1].
• У рандомізованому контрольованому дослідженні пероральний циклоспорин у дозі 5 мг/кг на добу протягом 4 тижнів одночасно з преднізолоном у дозі 1 мг/кг на добу протягом 7 днів з подальшим застосуванням через день протягом 14 днів зумовив швидше покращення показників ураження шкіри та свербежу, ніж циклоспорин окремо (QOE 2) [44]. Генеричний препарат циклоспорину (Equoral, Teva) виявився настільки ж ефективним, як і преднізон, у зменшенні уражень шкіри та свербежу в собак з АД у невеликому рандомізованому контрольованому дослідженні (QOE 2) [13]. Нещодавно повідомлялося, що нова рідка пероральна форма циклоспорину (Cyclavance, Virbac) краще сприймається, ніж капсули циклоспорину (Atopica, Elanco Animal Health) (QOE 2) [45].
• У рандомізованих контрольованих дослідженнях оклацитиніб значно краще покращував свербіж і клінічні ознаки, ніж плацебо (QOE 1) [43], а також так само або (на 14-й день) краще, ніж преднізолон (QOE 1) [11]. Тривале застосування оклацитинібу пов'язане з розвитком de novo інфекцій сечовивідних шляхів, блювання, отиту, піодермії та діареї приблизно у 5–10 % собак; серйозні небажані явища препарату видаються рідкісними (QOE 1) [46]. Зміни лабораторних показників (гематологічного дослідження, біохімічних панелей та загального аналізу сечі) видаються мінімальними після тривалого застосування оклацитинібу атопічним собакам (QOE 1) [46].

• B.3.c. Лікування біотерапевтичними імуномодуляторами B.3.c.1 Лікування рекомбінантними інтерферонами
• B.3.c.1 Лікування рекомбінантними інтерферонами

• Резюме настанов 2010 року: Рекомбінантний гамма-інтерферон собак, який вводять підшкірно у дозі 5 000–10 000 одиниць/кг тричі на тиждень протягом 4 тижнів, а потім раз на тиждень, є ефективним для лікування атопічного дерматиту (АД) у собак. Рекомбінантний омега-інтерферон котів, імовірно, є корисним, але перед рекомендацією його застосування потрібні подальші дослідження [1].
• Рекомбінантний гамма-інтерферон собак, який вводять підшкірно у дозі 5 000–10 000 одиниць/кг тричі на тиждень протягом 4 тижнів, а потім раз на тиждень, є ефективним для лікування атопічного дерматиту у собак. Рекомбінантний омега-інтерферон котів, імовірно, є корисним, але перед рекомендацією його застосування потрібні подальші дослідження [1].
• Оновлені рекомендації 2015 року: Рекомбінантний гамма-інтерферон собак (Interdog, Toray Industries), який вводять підшкірно у дозі 5 000–10 000 одиниць/кг тричі на тиждень протягом 4 тижнів, а потім раз на тиждень, є ефективним для лікування атопічного дерматиту у собак (SOR A). Рекомбінантний омега-інтерферон котів (Virbagen omega, Virbac), який вводять підшкірно або перорально, продемонстрував деяке непостійне зменшення уражень шкіри та свербежу у собак з атопічним дерматитом (SOR B).
• Рекомбінантний гамма-інтерферон собак (Interdog, Toray Industries), який вводять підшкірно у дозі 5 000–10 000 одиниць/кг тричі на тиждень протягом 4 тижнів, а потім раз на тиждень, є ефективним для лікування атопічного дерматиту у собак (SOR A). Рекомбінантний омега-інтерферон котів (Virbagen omega, Virbac), який вводять підшкірно або перорально, продемонстрував деяке непостійне зменшення уражень шкіри та свербежу у собак з атопічним дерматитом (SOR B).
• Обґрунтування таких рекомендацій: Два рандомізовані контрольовані дослідження (РКД) надали докази ефективності рекомбінантного гамма-інтерферону собак (Interdog, Toray Industries) для лікування собак з атопічним дерматитом у Японії (QOE 1) [47, 48]; запропоновані ефективні дози становлять від 5 000 до 10 000 одиниць/кг підшкірно тричі на тиждень протягом 4 тижнів, потім раз на тиждень. Побічні ефекти, як видається, є мінімальними [47, 48]. Результати двох досліджень, включно з одним РКД, встановили, що підшкірні ін'єкції рекомбінантного омега-інтерферону котів (Virbagen Omega, Virbac) у дозі від 1 до 5 мільйонів одиниць тричі на тиждень протягом 4 тижнів, а потім щомісяця, забезпечують певну клінічну користь у собак з атопічним дерматитом (QOE 1) [49]. Інше РКД показало деяке непостійне та помірне покращення уражень шкіри та свербежу після підшкірних ін'єкцій або перорального введення омега-інтерферону котів (QOE 2) [50].
• Два РКД надали докази ефективності рекомбінантного гамма-інтерферону собак (Interdog, Toray Industries) для лікування собак з атопічним дерматитом у Японії (QOE 1) [47, 48]; запропоновані ефективні дози становлять від 5 000 до 10 000 одиниць/кг підшкірно тричі на тиждень протягом 4 тижнів, потім раз на тиждень. Побічні ефекти, як видається, є мінімальними [47, 48].
• Результати двох досліджень, включно з одним РКД, встановили, що підшкірні ін'єкції рекомбінантного омега-інтерферону котів (Virbagen Omega, Virbac) у дозі від 1 до 5 мільйонів одиниць тричі на тиждень протягом 4 тижнів, а потім щомісяця, забезпечують певну клінічну користь у собак з атопічним дерматитом (QOE 1) [49]. Інше РКД показало деяке непостійне та помірне покращення уражень шкіри та свербежу після підшкірних ін'єкцій або перорального введення омега-інтерферону котів (QOE 2) [50].

• B.3.d. Втручання, які, ймовірно, мають малу або жодну користь для лікування хронічного АД у собак:Підсумок настанов 2010 року:Бракує доказів ефективності антигістамінних препаратів 1-го типу як монотерапії для лікування хронічного АД у собак. Гідроксизин та його метаболіт цетиризин мають демонстровану антигістамінну дію в собак і повинні бути кращими антигістамінними препаратами в цього виду. Антигістамінні препарати слід застосовувати як профілактичні засоби, даючи їх безперервно щодня, а комбінація з іншими антигістамінними або іншими препаратами може покращити їхню корисну дію, хоча для підтвердження цього потрібні подальші дослідження. Інші препарати, схоже, дають мало (мізопростол, тепоксалин) або жодної користі (наприклад, інгібітори лейкотрієнів, капсаїцин, декстрометорфан тощо) [1].Оновлені рекомендації 2015 року:Інверсні агоністи рецепторів гістаміну 1-го типу (антигістамінні препарати 1-го типу) мають помірну ефективність проти свербежу — як окремо, так і в комбінації один з одним, — але їхній ефект, схоже, варіює між особами. Для оптимальної ефективності цей клас препаратів найкраще застосовувати як профілактичні засоби до виникнення загострення — не під час і не після нього — і їх бажано давати безперервно щодня. У собак слід віддавати перевагу антигістамінним препаратам із доведеною біодоступністю та/або продемонстрованою надійною ефективністю в цього виду (SOR C).Masitinib (Masivet/Kinavet, AB Science), схоже, дає певну користь собакам із хронічним АД, але цей ефект необхідно зважувати проти ризику тяжких ниркових небажаних явищ лікарського засобу, що вимагає періодичного проведення аналізів сечі для виявлення протеїнурії, яка розвивається (SOR A). Masitinib може бути корисною альтернативою для атопічних собак із ознаками, що не відповідають на інші схвалені препарати (SOR C).Потрібні подальші дослідження для підтвердження ефективності та безпеки високодозового перорального пентоксифіліну, перорального метотрексату в низькій дозі один раз на тиждень та ад'ювантного ефекту вітаміну E до антигістамінних препаратів, перш ніж ці препарати можна буде рекомендувати для рутинного лікування АД у собак (SOR C). Нарешті, пероральний флуоксетин та низькорівнева лазерна терапія, схоже, мають малу ефективність для лікування АД у собак (SOR B).Обґрунтування таких рекомендацій:РКД, що оцінювало ефективність антигістамінних препаратів диметиндену (Fenistil, Novartis) та комбінації хлорфеніраміну і гідроксизину (Histacalmine, Virbac), підтвердило малу, але варіабельну ефективність антигістамінних препаратів H1 для контролю свербежу в собак із АД. Комбінація двох антигістамінних препаратів не показала жодної додаткової користі порівняно з окремим препаратом, але це спостереження не можна екстраполювати на інші комбінації препаратів цього класу (QOE 2) [16]. Одне невелике дослідження припустило можливу користь від антигістамінного препарату H1 фексофенадину з повідомленою ефективністю, подібною до такої метилпреднізолону (QOE 2) [51]. В іншому дослідженні собак лікували фексофенадином та пероральним вітаміном E або плацебо протягом 8 тижнів. Покращення уражень шкіри спостерігалося в собак обох груп, з більшим покращенням у собак, які отримували вітамін E; однак спостерігалася значна індивідуальна варіабельність відповіді в межах груп (QOE 2) [52].Велике РКД підтвердило, що masitinib у дозі 12,5 мг/кг один раз на день був помірно ефективним у зменшенні клінічних ознак в атопічних собак. Розвиток нефропатії з втратою білка в деяких собак, яка, якщо її не розпізнати, може бути потенційно смертельною, є обмеженням лікування masitinib (QOE 1) [53].Відкрите дослідження РКД, що оцінювало пентоксифілін у високій дозі 20 мг/кг тричі на день — як окремо, так і в комбінації з пероральною добавкою ЕЖК, — повідомило про значно більше покращення уражень шкіри та свербежу від цих втручань порівняно з плацебо; ефект, схоже, був найвищим у собак, яких лікували комбінацією пентоксифіліну та ЕЖК (QOE 2) [54].Невелике дослідження концепції довело клінічну користь та відносну безпеку низькодозового перорального метотрексату один раз на тиждень для лікування АД у собак [55].РКД показало відсутність користі низькорівневої лазерної терапії в собак із локалізованим педальним АД (QOE 2) [56]. Подібним чином, селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) флуоксетин, що давався в дозі 1 мг/кг перорально один раз на день, не показав клінічної ефективності в невеликому РКД собак із АД (QOE 2) [57].
• Підсумок настанов 2010 року:Бракує доказів ефективності антигістамінних препаратів 1-го типу як монотерапії для лікування хронічного АД у собак. Гідроксизин та його метаболіт цетиризин мають демонстровану антигістамінну дію в собак і повинні бути кращими антигістамінними препаратами в цього виду. Антигістамінні препарати слід застосовувати як профілактичні засоби, даючи їх безперервно щодня, а комбінація з іншими антигістамінними або іншими препаратами може покращити їхню корисну дію, хоча для підтвердження цього потрібні подальші дослідження. Інші препарати, схоже, дають мало (мізопростол, тепоксалин) або жодної користі (наприклад, інгібітори лейкотрієнів, капсаїцин, декстрометорфан тощо) [1].
• Бракує доказів ефективності антигістамінних препаратів 1-го типу як монотерапії для лікування хронічного АД у собак. Гідроксизин та його метаболіт цетиризин мають демонстровану антигістамінну дію в собак і повинні бути кращими антигістамінними препаратами в цього виду. Антигістамінні препарати слід застосовувати як профілактичні засоби, даючи їх безперервно щодня, а комбінація з іншими антигістамінними або іншими препаратами може покращити їхню корисну дію, хоча для підтвердження цього потрібні подальші дослідження. Інші препарати, схоже, дають мало (мізопростол, тепоксалин) або жодної користі (наприклад, інгібітори лейкотрієнів, капсаїцин, декстрометорфан тощо) [1].
• Оновлені рекомендації 2015 року:Інверсні агоністи рецепторів гістаміну 1-го типу (антигістамінні препарати 1-го типу) мають помірну ефективність проти свербежу — як окремо, так і в комбінації один з одним, — але їхній ефект, схоже, варіює між особами. Для оптимальної ефективності цей клас препаратів найкраще застосовувати як профілактичні засоби до виникнення загострення — не під час і не після нього — і їх бажано давати безперервно щодня. У собак слід віддавати перевагу антигістамінним препаратам із доведеною біодоступністю та/або продемонстрованою надійною ефективністю в цього виду (SOR C).Masitinib (Masivet/Kinavet, AB Science), схоже, дає певну користь собакам із хронічним АД, але цей ефект необхідно зважувати проти ризику тяжких ниркових небажаних явищ лікарського засобу, що вимагає періодичного проведення аналізів сечі для виявлення протеїнурії, яка розвивається (SOR A). Masitinib може бути корисною альтернативою для атопічних собак із ознаками, що не відповідають на інші схвалені препарати (SOR C).Потрібні подальші дослідження для підтвердження ефективності та безпеки високодозового перорального пентоксифіліну, перорального метотрексату в низькій дозі один раз на тиждень та ад'ювантного ефекту вітаміну E до антигістамінних препаратів, перш ніж ці препарати можна буде рекомендувати для рутинного лікування АД у собак (SOR C). Нарешті, пероральний флуоксетин та низькорівнева лазерна терапія, схоже, мають малу ефективність для лікування АД у собак (SOR B).
• Інверсні агоністи рецепторів гістаміну 1-го типу (антигістамінні препарати 1-го типу) мають помірну ефективність проти свербежу — як окремо, так і в комбінації один з одним, — але їхній ефект, схоже, варіює між особами. Для оптимальної ефективності цей клас препаратів найкраще застосовувати як профілактичні засоби до виникнення загострення — не під час і не після нього — і їх бажано давати безперервно щодня. У собак слід віддавати перевагу антигістамінним препаратам із доведеною біодоступністю та/або продемонстрованою надійною ефективністю в цього виду (SOR C).
• Masitinib (Masivet/Kinavet, AB Science), схоже, дає певну користь собакам із хронічним АД, але цей ефект необхідно зважувати проти ризику тяжких ниркових небажаних явищ лікарського засобу, що вимагає періодичного проведення аналізів сечі для виявлення протеїнурії, яка розвивається (SOR A). Masitinib може бути корисною альтернативою для атопічних собак із ознаками, що не відповідають на інші схвалені препарати (SOR C).
• Потрібні подальші дослідження для підтвердження ефективності та безпеки високодозового перорального пентоксифіліну, перорального метотрексату в низькій дозі один раз на тиждень та ад'ювантного ефекту вітаміну E до антигістамінних препаратів, перш ніж ці препарати можна буде рекомендувати для рутинного лікування АД у собак (SOR C). Нарешті, пероральний флуоксетин та низькорівнева лазерна терапія, схоже, мають малу ефективність для лікування АД у собак (SOR B).
• Обґрунтування таких рекомендацій:РКД, що оцінювало ефективність антигістамінних препаратів диметиндену (Fenistil, Novartis) та комбінації хлорфеніраміну і гідроксизину (Histacalmine, Virbac), підтвердило малу, але варіабельну ефективність антигістамінних препаратів H1 для контролю свербежу в собак із АД. Комбінація двох антигістамінних препаратів не показала жодної додаткової користі порівняно з окремим препаратом, але це спостереження не можна екстраполювати на інші комбінації препаратів цього класу (QOE 2) [16]. Одне невелике дослідження припустило можливу користь від антигістамінного препарату H1 фексофенадину з повідомленою ефективністю, подібною до такої метилпреднізолону (QOE 2) [51]. В іншому дослідженні собак лікували фексофенадином та пероральним вітаміном E або плацебо протягом 8 тижнів. Покращення уражень шкіри спостерігалося в собак обох груп, з більшим покращенням у собак, які отримували вітамін E; однак спостерігалася значна індивідуальна варіабельність відповіді в межах груп (QOE 2) [52].Велике РКД підтвердило, що masitinib у дозі 12,5 мг/кг один раз на день був помірно ефективним у зменшенні клінічних ознак в атопічних собак. Розвиток нефропатії з втратою білка в деяких собак, яка, якщо її не розпізнати, може бути потенційно смертельною, є обмеженням лікування masitinib (QOE 1) [53].Відкрите дослідження РКД, що оцінювало пентоксифілін у високій дозі 20 мг/кг тричі на день — як окремо, так і в комбінації з пероральною добавкою ЕЖК, — повідомило про значно більше покращення уражень шкіри та свербежу від цих втручань порівняно з плацебо; ефект, схоже, був найвищим у собак, яких лікували комбінацією пентоксифіліну та ЕЖК (QOE 2) [54].Невелике дослідження концепції довело клінічну користь та відносну безпеку низькодозового перорального метотрексату один раз на тиждень для лікування АД у собак [55].РКД показало відсутність користі низькорівневої лазерної терапії в собак із локалізованим педальним АД (QOE 2) [56]. Подібним чином, селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) флуоксетин, що давався в дозі 1 мг/кг перорально один раз на день, не показав клінічної ефективності в невеликому РКД собак із АД (QOE 2) [57].
• РКД, що оцінювало ефективність антигістамінних препаратів диметиндену (Fenistil, Novartis) та комбінації хлорфеніраміну і гідроксизину (Histacalmine, Virbac), підтвердило малу, але варіабельну ефективність антигістамінних препаратів H1 для контролю свербежу в собак із АД. Комбінація двох антигістамінних препаратів не показала жодної додаткової користі порівняно з окремим препаратом, але це спостереження не можна екстраполювати на інші комбінації препаратів цього класу (QOE 2) [16]. Одне невелике дослідження припустило можливу користь від антигістамінного препарату H1 фексофенадину з повідомленою ефективністю, подібною до такої метилпреднізолону (QOE 2) [51]. В іншому дослідженні собак лікували фексофенадином та пероральним вітаміном E або плацебо протягом 8 тижнів. Покращення уражень шкіри спостерігалося в собак обох груп, з більшим покращенням у собак, які отримували вітамін E; однак спостерігалася значна індивідуальна варіабельність відповіді в межах груп (QOE 2) [52].
• Велике РКД підтвердило, що masitinib у дозі 12,5 мг/кг один раз на день був помірно ефективним у зменшенні клінічних ознак в атопічних собак. Розвиток нефропатії з втратою білка в деяких собак, яка, якщо її не розпізнати, може бути потенційно смертельною, є обмеженням лікування masitinib (QOE 1) [53].
• Відкрите дослідження РКД, що оцінювало пентоксифілін у високій дозі 20 мг/кг тричі на день — як окремо, так і в комбінації з пероральною добавкою ЕЖК, — повідомило про значно більше покращення уражень шкіри та свербежу від цих втручань порівняно з плацебо; ефект, схоже, був найвищим у собак, яких лікували комбінацією пентоксифіліну та ЕЖК (QOE 2) [54].
• Невелике дослідження концепції довело клінічну користь та відносну безпеку низькодозового перорального метотрексату один раз на тиждень для лікування АД у собак [55].
• РКД показало відсутність користі низькорівневої лазерної терапії в собак із локалізованим педальним АД (QOE 2) [56]. Подібним чином, селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) флуоксетин, що давався в дозі 1 мг/кг перорально один раз на день, не показав клінічної ефективності в невеликому РКД собак із АД (QOE 2) [57].

C. Запровадити стратегії для запобігання рецидиву ознак

Цей розділ стосується лікування собак з клінічними сценаріями 2a та 2b, описаними у версії цих настанов 2010 року [1].

• C.1. Уникнення факторів загостренняПідсумок настанов 2010 року:Виявлення та уникнення відомих факторів загострення (наприклад, алергенів довкілля та/або харчових алергенів, укусів бліх, інфекцій тощо) є найкращою стратегією для запобігання рецидиву ознак у пацієнтів з атопічним дерматитом (AD) [1].Оновлені рекомендації 2015 року:Запропонованих змін до рекомендацій 2010 року немає (SOR C).
• Підсумок настанов 2010 року:Виявлення та уникнення відомих факторів загострення (наприклад, алергенів довкілля та/або харчових алергенів, укусів бліх, інфекцій тощо) є найкращою стратегією для запобігання рецидиву ознак у пацієнтів з атопічним дерматитом (AD) [1].
• Виявлення та уникнення відомих факторів загострення (наприклад, алергенів довкілля та/або харчових алергенів, укусів бліх, інфекцій тощо) є найкращою стратегією для запобігання рецидиву ознак у пацієнтів з атопічним дерматитом (AD) [1].
• Оновлені рекомендації 2015 року:Запропонованих змін до рекомендацій 2010 року немає (SOR C).
• Запропонованих змін до рекомендацій 2010 року немає (SOR C).

• C.2. Впровадження проактивної місцевої фармакотерапіїПідсумок настанов 2010 року:У людей з атопічним дерматитом (AD) є докази високої користі, економічної ефективності та низького ризику проактивного переривчастого застосування місцевих глюкокортикоїдів і такролімусу на раніше уражені ділянки шкіри для відтермінування або запобігання появі таких загострень. Наразі немає доказів ефективності подібного підходу в собак з атопічним дерматитом (AD), але можлива користь, низький ризик і низька вартість свідчать про те, що таку стратегію варто розглянути у відповідних випадках [1].Оновлені настанови 2015 року:Застосування місцевого спрею з гідрокортизону ацепонатом (Cortavance, Virbac) на ділянки попередніх уражень шкіри два послідовні дні щотижня може відтермінувати рецидив уражень на цих ділянках без спричинення видимої атрофії шкіри (SOR B). Подібний сприятливий ефект проактивної місцевої терапії глюкокортикоїдами, ймовірно, спостерігатиметься при переривчастому застосуванні інших помірно потужних місцевих глюкокортикоїдів на раніше уражених ділянках шкіри (SOR C). При застосуванні потужних місцевих форм глюкокортикоїдів, навіть переривчасто, необхідно дотримуватися обережності, щоб уникнути спричиненої глюкокортикоїдами атрофії шкіри (SOR C).Обґрунтування такої рекомендації:Невелике рандомізоване контрольоване дослідження (RCT) перевірило ефективність спрею з гідрокортизону ацепонатом (Cortavance, Virbac), нанесеного на раніше уражені ділянки два послідовні дні після того, як ураження були контрольовані тим самим спреєм. Час до рецидиву загострень на цих ділянках був майже вчетверо довшим (медіана: 115 днів) у собак, яких переривчасто лікували місцевими глюкокортикоїдами, порівняно з тими, яких обприскували плацебо (QOE 2) [58].
• Підсумок настанов 2010 року:У людей з атопічним дерматитом (AD) є докази високої користі, економічної ефективності та низького ризику проактивного переривчастого застосування місцевих глюкокортикоїдів і такролімусу на раніше уражені ділянки шкіри для відтермінування або запобігання появі таких загострень. Наразі немає доказів ефективності подібного підходу в собак з атопічним дерматитом (AD), але можлива користь, низький ризик і низька вартість свідчать про те, що таку стратегію варто розглянути у відповідних випадках [1].
• У людей з атопічним дерматитом (AD) є докази високої користі, економічної ефективності та низького ризику проактивного переривчастого застосування місцевих глюкокортикоїдів і такролімусу на раніше уражені ділянки шкіри для відтермінування або запобігання появі таких загострень. Наразі немає доказів ефективності подібного підходу в собак з атопічним дерматитом (AD), але можлива користь, низький ризик і низька вартість свідчать про те, що таку стратегію варто розглянути у відповідних випадках [1].
• Оновлені настанови 2015 року:Застосування місцевого спрею з гідрокортизону ацепонатом (Cortavance, Virbac) на ділянки попередніх уражень шкіри два послідовні дні щотижня може відтермінувати рецидив уражень на цих ділянках без спричинення видимої атрофії шкіри (SOR B). Подібний сприятливий ефект проактивної місцевої терапії глюкокортикоїдами, ймовірно, спостерігатиметься при переривчастому застосуванні інших помірно потужних місцевих глюкокортикоїдів на раніше уражених ділянках шкіри (SOR C). При застосуванні потужних місцевих форм глюкокортикоїдів, навіть переривчасто, необхідно дотримуватися обережності, щоб уникнути спричиненої глюкокортикоїдами атрофії шкіри (SOR C).
• Застосування місцевого спрею з гідрокортизону ацепонатом (Cortavance, Virbac) на ділянки попередніх уражень шкіри два послідовні дні щотижня може відтермінувати рецидив уражень на цих ділянках без спричинення видимої атрофії шкіри (SOR B). Подібний сприятливий ефект проактивної місцевої терапії глюкокортикоїдами, ймовірно, спостерігатиметься при переривчастому застосуванні інших помірно потужних місцевих глюкокортикоїдів на раніше уражених ділянках шкіри (SOR C). При застосуванні потужних місцевих форм глюкокортикоїдів, навіть переривчасто, необхідно дотримуватися обережності, щоб уникнути спричиненої глюкокортикоїдами атрофії шкіри (SOR C).
• Обґрунтування такої рекомендації:Невелике рандомізоване контрольоване дослідження (RCT) перевірило ефективність спрею з гідрокортизону ацепонатом (Cortavance, Virbac), нанесеного на раніше уражені ділянки два послідовні дні після того, як ураження були контрольовані тим самим спреєм. Час до рецидиву загострень на цих ділянках був майже вчетверо довшим (медіана: 115 днів) у собак, яких переривчасто лікували місцевими глюкокортикоїдами, порівняно з тими, яких обприскували плацебо (QOE 2) [58].
• Невелике рандомізоване контрольоване дослідження (RCT) перевірило ефективність спрею з гідрокортизону ацепонатом (Cortavance, Virbac), нанесеного на раніше уражені ділянки два послідовні дні після того, як ураження були контрольовані тим самим спреєм. Час до рецидиву загострень на цих ділянках був майже вчетверо довшим (медіана: 115 днів) у собак, яких переривчасто лікували місцевими глюкокортикоїдами, порівняно з тими, яких обприскували плацебо (QOE 2) [58].

• C3. Впровадження алерген-специфічної імунотерапіїПідсумок настанов 2010 року:Алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ) є ефективним і безпечним способом зменшення клінічних ознак атопічного дерматиту (АД) у собак. Не доведено переваги жодного конкретного протоколу АСІТ над іншими альтернативами (традиційним, прискореним або низькодозовим). Частота ін'єкцій та кількість введеного препарату повинні підбиратися індивідуально для кожного пацієнта залежно від спостережуваного клінічного поліпшення та наявності небажаних явищ. Через затримку початку сприятливих ефектів протизапальні препарати слід застосовувати тимчасово, за потреби, для підтримання належної якості життя, доки АСІТ не буде визнано ефективною (див. розділи вище). Оскільки клінічна користь може не з'явитися протягом місяців, АСІТ необхідно продовжувати щонайменше один рік для належної оцінки її ефективності. Чи потрібно продовжувати АСІТ до кінця життя атопічних собак, не встановлено [1].Оновлені рекомендації 2015 року:Цінність АСІТ як лікування, що модифікує перебіг АД у собак, і надалі підтверджується (переважно неконтрольованими) дослідженнями, які повідомляють щонайменше про помірну ефективність (SOR B). Є деякі дані, що АСІТ, яка вводиться сублінгвальним шляхом (сублінгвальна імунотерапія; SLIT), або за прискореним (тобто «rush») протоколом, є безпечною та ефективною для лікування атопічних собак (SOR C). Хоча більшість пацієнтів, схоже, потребують багаторічної АСІТ, слід робити спроби зменшити частоту введення або навіть припинити це втручання у собак із тривалою повною ремісією ознак (SOR C).Наразі немає стандартизації у виконанні алерген-специфічних внутрішньошкірних тестів або IgE-серологій, які використовуються для відбору алергенів, що включаються до АСІТ. Зростаючі дані свідчать, що результати серологічних тестів можуть суттєво відрізнятися між лабораторіями (SOR C). Наслідком такої варіабельності аналізів є те, що рекомендації щодо призначення імунотерапії, як очікується, суттєво відрізнятимуться між лабораторіями, що проводять тестування (SOR C).Обґрунтування такої рекомендації:Нещодавнє дослідження, що порівнювало IgE-серологічні аналізи, запропоновані чотирма різними лабораторіями, показало суттєву варіабельність як результатів, так і подальших рекомендацій щодо АСІТ (QOE 3) [28]. Подібним чином, внутрішньошкірне тестування на алергени не стандартизоване, і його виконання суттєво відрізняється навіть між фахівцями одного географічного регіону [59].Незважаючи на ці важливі обмеження тестів на гіперчутливість до алергенів, онлайн-опитування показало, що третина власників атопічних собак, які використовували це втручання протягом 5–10 років, оцінили його як «дуже або надзвичайно ефективне» (QOE 2) [15]. Більше того, приблизно 5 % собак, які отримували АСІТ у складі лікування, мали очевидне повне зникнення ознак без подальшої потреби в антиалергічному лікуванні [15]. Подібним чином, велике ретроспективне опитування власників атопічних собак, які пройшли 1 рік або більше АСІТ, встановило, що майже дві третини собак були оцінені як такі, що мали «задовільну або відмінну» відповідь на це втручання (QOE 2) [60].Невелике відкрите пілотне дослідження SLIT у атопічних собак, чутливих до побутових кліщів пилу, повідомило про клінічне поліпшення та зміни кліщ-специфічних IgG та IgE у більшості собак (QOE 2) [61]. Подібним чином, більше ретроспективне дослідження SLIT у собак із гіперчутливістю до побутових кліщів пилу та пилку повідомило про добру або відмінну відповідь на SLIT приблизно у 60 % оцінюваних собак і в половині тих, у кого попередня підшкірна АСІТ була невдалою (QOE 2) [62].Нарешті, у невеликому відкритому дослідженні прискореної АСІТ з алюмінієвим ад'ювантом атопічні собаки продемонстрували значне поліпшення показників свербежу та медикаментозного навантаження після одного року лікування (QOE 2) [63].
• Підсумок настанов 2010 року:Алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ) є ефективним і безпечним способом зменшення клінічних ознак АД у собак. Не доведено переваги жодного конкретного протоколу АСІТ над іншими альтернативами (традиційним, прискореним або низькодозовим). Частота ін'єкцій та кількість введеного препарату повинні підбиратися індивідуально для кожного пацієнта залежно від спостережуваного клінічного поліпшення та наявності небажаних явищ. Через затримку початку сприятливих ефектів протизапальні препарати слід застосовувати тимчасово, за потреби, для підтримання належної якості життя, доки АСІТ не буде визнано ефективною (див. розділи вище). Оскільки клінічна користь може не з'явитися протягом місяців, АСІТ необхідно продовжувати щонайменше один рік для належної оцінки її ефективності. Чи потрібно продовжувати АСІТ до кінця життя атопічних собак, не встановлено [1].
• Алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ) є ефективним і безпечним способом зменшення клінічних ознак АД у собак. Не доведено переваги жодного конкретного протоколу АСІТ над іншими альтернативами (традиційним, прискореним або низькодозовим). Частота ін'єкцій та кількість введеного препарату повинні підбиратися індивідуально для кожного пацієнта залежно від спостережуваного клінічного поліпшення та наявності небажаних явищ. Через затримку початку сприятливих ефектів протизапальні препарати слід застосовувати тимчасово, за потреби, для підтримання належної якості життя, доки АСІТ не буде визнано ефективною (див. розділи вище). Оскільки клінічна користь може не з'явитися протягом місяців, АСІТ необхідно продовжувати щонайменше один рік для належної оцінки її ефективності. Чи потрібно продовжувати АСІТ до кінця життя атопічних собак, не встановлено [1].
• Оновлені рекомендації 2015 року:Цінність АСІТ як лікування, що модифікує перебіг АД у собак, і надалі підтверджується (переважно неконтрольованими) дослідженнями, які повідомляють щонайменше про помірну ефективність (SOR B). Є деякі дані, що АСІТ, яка вводиться сублінгвальним шляхом (сублінгвальна імунотерапія; SLIT), або за прискореним (тобто «rush») протоколом, є безпечною та ефективною для лікування атопічних собак (SOR C). Хоча більшість пацієнтів, схоже, потребують багаторічної АСІТ, слід робити спроби зменшити частоту введення або навіть припинити це втручання у собак із тривалою повною ремісією ознак (SOR C).Наразі немає стандартизації у виконанні алерген-специфічних внутрішньошкірних тестів або IgE-серологій, які використовуються для відбору алергенів, що включаються до АСІТ. Зростаючі дані свідчать, що результати серологічних тестів можуть суттєво відрізнятися між лабораторіями (SOR C). Наслідком такої варіабельності аналізів є те, що рекомендації щодо призначення імунотерапії, як очікується, суттєво відрізнятимуться між лабораторіями, що проводять тестування (SOR C).
• Цінність АСІТ як лікування, що модифікує перебіг АД у собак, і надалі підтверджується (переважно неконтрольованими) дослідженнями, які повідомляють щонайменше про помірну ефективність (SOR B). Є деякі дані, що АСІТ, яка вводиться сублінгвальним шляхом (сублінгвальна імунотерапія; SLIT), або за прискореним (тобто «rush») протоколом, є безпечною та ефективною для лікування атопічних собак (SOR C). Хоча більшість пацієнтів, схоже, потребують багаторічної АСІТ, слід робити спроби зменшити частоту введення або навіть припинити це втручання у собак із тривалою повною ремісією ознак (SOR C).
• Наразі немає стандартизації у виконанні алерген-специфічних внутрішньошкірних тестів або IgE-серологій, які використовуються для відбору алергенів, що включаються до АСІТ. Зростаючі дані свідчать, що результати серологічних тестів можуть суттєво відрізнятися між лабораторіями (SOR C). Наслідком такої варіабельності аналізів є те, що рекомендації щодо призначення імунотерапії, як очікується, суттєво відрізнятимуться між лабораторіями, що проводять тестування (SOR C).
• Обґрунтування такої рекомендації:Нещодавнє дослідження, що порівнювало IgE-серологічні аналізи, запропоновані чотирма різними лабораторіями, показало суттєву варіабельність як результатів, так і подальших рекомендацій щодо АСІТ (QOE 3) [28]. Подібним чином, внутрішньошкірне тестування на алергени не стандартизоване, і його виконання суттєво відрізняється навіть між фахівцями одного географічного регіону [59].Незважаючи на ці важливі обмеження тестів на гіперчутливість до алергенів, онлайн-опитування показало, що третина власників атопічних собак, які використовували це втручання протягом 5–10 років, оцінили його як «дуже або надзвичайно ефективне» (QOE 2) [15]. Більше того, приблизно 5 % собак, які отримували АСІТ у складі лікування, мали очевидне повне зникнення ознак без подальшої потреби в антиалергічному лікуванні [15]. Подібним чином, велике ретроспективне опитування власників атопічних собак, які пройшли 1 рік або більше АСІТ, встановило, що майже дві третини собак були оцінені як такі, що мали «задовільну або відмінну» відповідь на це втручання (QOE 2) [60].Невелике відкрите пілотне дослідження SLIT у атопічних собак, чутливих до побутових кліщів пилу, повідомило про клінічне поліпшення та зміни кліщ-специфічних IgG та IgE у більшості собак (QOE 2) [61]. Подібним чином, більше ретроспективне дослідження SLIT у собак із гіперчутливістю до побутових кліщів пилу та пилку повідомило про добру або відмінну відповідь на SLIT приблизно у 60 % оцінюваних собак і в половині тих, у кого попередня підшкірна АСІТ була невдалою (QOE 2) [62].Нарешті, у невеликому відкритому дослідженні прискореної АСІТ з алюмінієвим ад'ювантом атопічні собаки продемонстрували значне поліпшення показників свербежу та медикаментозного навантаження після одного року лікування (QOE 2) [63].
• Нещодавнє дослідження, що порівнювало IgE-серологічні аналізи, запропоновані чотирма різними лабораторіями, показало суттєву варіабельність як результатів, так і подальших рекомендацій щодо АСІТ (QOE 3) [28]. Подібним чином, внутрішньошкірне тестування на алергени не стандартизоване, і його виконання суттєво відрізняється навіть між фахівцями одного географічного регіону [59].
• Незважаючи на ці важливі обмеження тестів на гіперчутливість до алергенів, онлайн-опитування показало, що третина власників атопічних собак, які використовували це втручання протягом 5–10 років, оцінили його як «дуже або надзвичайно ефективне» (QOE 2) [15]. Більше того, приблизно 5 % собак, які отримували АСІТ у складі лікування, мали очевидне повне зникнення ознак без подальшої потреби в антиалергічному лікуванні [15]. Подібним чином, велике ретроспективне опитування власників атопічних собак, які пройшли 1 рік або більше АСІТ, встановило, що майже дві третини собак були оцінені як такі, що мали «задовільну або відмінну» відповідь на це втручання (QOE 2) [60].
• Невелике відкрите пілотне дослідження SLIT у атопічних собак, чутливих до побутових кліщів пилу, повідомило про клінічне поліпшення та зміни кліщ-специфічних IgG та IgE у більшості собак (QOE 2) [61]. Подібним чином, більше ретроспективне дослідження SLIT у собак із гіперчутливістю до побутових кліщів пилу та пилку повідомило про добру або відмінну відповідь на SLIT приблизно у 60 % оцінюваних собак і в половині тих, у кого попередня підшкірна АСІТ була невдалою (QOE 2) [62].
• Нарешті, у невеликому відкритому дослідженні прискореної АСІТ з алюмінієвим ад'ювантом атопічні собаки продемонстрували значне поліпшення показників свербежу та медикаментозного навантаження після одного року лікування (QOE 2) [63].

• C4. Застосування неспецифічної імунотерапії. Резюме настанов 2010 року: це новий розділ, якого не було в настановах 2010 року [1]. Оновлені рекомендації 2015 року: наразі недостатньо доказів на підтримку застосування пероральних пробіотиків як неспецифічної імунотерапії для профілактики або лікування атопічного дерматиту (AD) у собак (SOR C). Обґрунтування такої рекомендації: хоча пренатальний і постнатальний вплив пробіотика Lactobacillus rhamnosus штаму GG (Culturelle HS, Culturelle) продемонстрував певний можливий тривалий ефект щодо зменшення клінічних ознак після провокації алергеном у собак, експериментально сенсибілізованих до кліщів домашнього пилу (QOE 3) [64], цей пероральний пробіотик ще не показав користі в собак для лікування або профілактики клінічних ознак у собак зі спонтанним AD.
• Резюме настанов 2010 року: це новий розділ, якого не було в настановах 2010 року [1].
• Це новий розділ, якого не було в настановах 2010 року [1].
• Оновлені рекомендації 2015 року: наразі недостатньо доказів на підтримку застосування пероральних пробіотиків як неспецифічної імунотерапії для профілактики або лікування атопічного дерматиту (AD) у собак (SOR C).
• Наразі недостатньо доказів на підтримку застосування пероральних пробіотиків як неспецифічної імунотерапії для профілактики або лікування атопічного дерматиту (AD) у собак (SOR C).
• Обґрунтування такої рекомендації: хоча пренатальний і постнатальний вплив пробіотика Lactobacillus rhamnosus штаму GG (Culturelle HS, Culturelle) продемонстрував певний можливий тривалий ефект щодо зменшення клінічних ознак після провокації алергеном у собак, експериментально сенсибілізованих до кліщів домашнього пилу (QOE 3) [64], цей пероральний пробіотик ще не показав користі в собак для лікування або профілактики клінічних ознак у собак зі спонтанним AD.
• Хоча пренатальний і постнатальний вплив пробіотика Lactobacillus rhamnosus штаму GG (Culturelle HS, Culturelle) продемонстрував певний можливий тривалий ефект щодо зменшення клінічних ознак після провокації алергеном у собак, експериментально сенсибілізованих до кліщів домашнього пилу (QOE 3) [64], цей пероральний пробіотик ще не показав користі в собак для лікування або профілактики клінічних ознак у собак зі спонтанним AD.

Висновок

Це перше 5-річне незначне оновлення міжнародних консенсусних настанов щодо лікування атопічного дерматиту (AD) додатково підкреслює, як це було зроблено в першій версії цього документа [1], що лікування цього захворювання є явно багатогранним і що втручання слід поєднувати для доведеної (або ймовірної) оптимальної користі. Крім того, лікування слід підбирати індивідуально для кожного пацієнта залежно від стадії захворювання, його тяжкості та розподілу уражень. Ветеринарні лікарі також повинні пам'ятати про необхідність оцінити, а потім обговорити з власниками тварин користь кожного рекомендованого втручання, його побічні ефекти, простоту застосування та вартість як окремого, так і комбінованого методу. Зрештою, перш ніж розробляти план лікування, слід враховувати якість життя як собак, так і їхніх власників, а також уподобання останніх.

Подяки

Автори висловлюють подяку іншим членам ICADA за рецензування та пропозиції щодо цих оновлених настанов. Цими членами, в алфавітному порядку, є д-ри Emmanuel Bensignor, Petra Bizikova, Melissa Eisenschenk, Craig Griffin, Richard Halliwell, Bruce Hammerberg, Patrick Hensel, Peter Hill, Alexander Koutinas, Rosanna Marsella, Kenichi Masuda, Jon Plant, Christine Prost, Cherie Pucheu-Haston (голова, США), Domenico Santoro, Manolis Saridomichelakis та Regina Wagner. Автори висловлюють вдячність редакційній команді BMC Veterinary Research за скасування плати за публікацію цієї статті.

Скорочення

Додатковий файл

Виноски

Посилання