1. Вступ
Повні настанови Європейської дорадчої ради з хвороб котів (ABCD) щодо інфекційного перитоніту котів були вперше опубліковані у 2009 році [1], а також ґрунтовно переглянуті та опубліковані повторно у 2023 році [2]. Цей огляд представляє подальше оновлення розділу повних настанов, що описує лікування інфекційного перитоніту котів (FIP) — галузь, у якій швидко зростає обсяг доказів щодо дедалі більшої кількості противірусних препаратів, що застосовуються для лікування FIP. Доступність прогнозовано ефективних методів лікування FIP повністю змінила перспективи цього захворювання для власників, доглядачів та ветеринарних лікарів. Наразі існує альтернатива евтаназії, оскільки FIP значною мірою став виліковним (див. Таблицю 1). Нові противірусні методи лікування діють швидко, із клінічним покращенням протягом кількох днів, що дозволяє проводити пробне (діагностичне) лікування котів, у яких FIP є дуже ймовірним (див. Діагностичний інструмент ABCD для FIP для отримання додаткової швидкодоступної інформації щодо діагностики [3]) без підтвердження діагнозу (наприклад, кіт занадто хворий для проведення обстежень, обстеження недоступні, фінансові обмеження) або в очікуванні результатів діагностики [4,5]. Швидка та стійка позитивна відповідь на противірусне лікування є засобом підтвердження діагнозу FIP.
Противірусні препарати не ліцензовані для котів і досі не є легально доступними в усіх країнах, що ускладнює їхнє застосування. Дедалі більше країн мають доступ до ветеринарних препаратів GS-441524, виготовлених за індивідуальним приготуванням (compounded) [6,7,8,9,10,11], а інші мають доступ до противірусних препаратів, розроблених або доступних для людей, таких як remdesivir чи molnupiravir. В інших країнах власники самостійно замовляють противірусні препарати онлайн, часто незаконно [4,12,13], але якість і вміст діючих речовин у цих препаратах зазвичай невідомі та значно варіюють, оскільки вони не регулюються [14,15]. Однак, згідно з опублікованими дослідженнями, вони явно часто є ефективними [12]. Ветеринарним лікарям часто забороняють місцеві нормативні акти призначати та вводити такі методи лікування [16,17,18], але надання підтримувальної терапії під керівництвом ветеринарного лікаря зазвичай дозволено й настійно рекомендовано [19], оскільки своєчасна підтримувальна терапія, яка іноді потребує інтенсивного характеру, вважається важливою причиною відмінної відповіді на терапію [20,21].
Деталі щодо противірусних та підтримувальних методів лікування FIP (включаючи введення, дозування та можливі побічні ефекти) наведено в Таблиці 1 та Таблиці 2 відповідно цього огляду як легкодоступну інформацію. Ці таблиці слід використовувати разом із узагальнювальною інформацією, наведеною нижче.
2. Противірусні методи лікування
2.1. GS-441524
GS-441524 — це нуклеозидний аналог із опублікованими показниками успішності від 80% до 100% [20,21,22,23,24,25,26,27]; у п'яти дослідженнях повідомлялося про показники успішності понад 90–91% [26], 94% [25,28], 95% [21] та 100% [20] (Таблиця 1a).
У початкових дослідженнях GS-441524, зазвичай нерегульований, вводили шляхом підшкірної (SC) ін'єкції, що часто було болючим і супроводжувалося ускладненнями [13,22,29,30]. Наразі доступні пероральні препарати GS-441524 (зазвичай таблетки, але також суспензії/рідкі форми), які є дуже ефективними [19,20,23,25], а також часто дешевшими та краще переносяться, ніж підшкірні ін'єкції. Внутрішньовенні ін'єкційні препарати (зазвичай ремдесивір, див. нижче) наразі зазвичай призначають лише для дуже хворих котів під час початкового лікування, які не переносять пероральні лікарські засоби [8]. Дозування 15 мг/кг кожні 24 год (q 24 h) перорально (PO) GS-441524 є ефективним у більшості котів [21], не лише у випадках з випотом, але й при всіх проявах FIP ([28] з понад 200 додатковими випадками, повідомленими шляхом особистого спілкування: A.M.S., K.H., R.H.L.). Однак деякі використовують вищі дози GS-441524 для котів з очними та/або неврологічними ознаками (див. Таблицю 1a). Деякі коти, здається, краще реагують на дворазове щоденне дозування, і дози 10–15 мг/кг q 12 h є безпечними, якщо вищі дози вважаються необхідними, особливо при неврологічному захворюванні та у разі неадекватної відповіді на нижчу дозу.
Більшість досліджень у минулому використовували 84-денні курси лікування [7,23,25,31,32,33], але коротші курси є ефективними (Рисунок 1) [19,34,35,36]. Проспективне дослідження показало, що 42 дні перорального прийому GS-441524 були настільки ж ефективними, як і 84 дні лікування у котів, особливо у тих, що мали випіт [21]. В іншому проспективному двцентровому дослідженні понад 300 котів з різними клінічними проявами FIP були успішно проліковані 42-денним курсом (це когортне дослідження включало 100 котів, описаних раніше [28], з додатковими випадками, повідомленими шляхом особистого спілкування: A.M.S., K.H., R.H.L.). Це має важливі наслідки для доступу до лікування котів з FIP, оскільки коротший курс знижує витрати, мінімізує потенційні труднощі з дотриманням режиму лікування або побічні ефекти, зменшує стрес, пов'язаний із введенням препарату, та спричиняє менше небажаних явищ [21].
Незначущі з клінічного погляду транзиторні побічні ефекти GS-441524 включають підвищення рівня ALT [8,11] (гепатопротектори іноді призначають, але вони навряд чи потрібні), лімфоцитоз, еозинофілію та діарею [37] або блювання [11]. Підвищену частоту великоклітинної лімфоми спостерігали у котів протягом двох років після діагностування FIP та успішного лікування GS-441524 (4/202; 2%) порівняно з очікуваною частотою в загальній популяції котів [38]. Це явище може бути пов'язане з надмірною імунною стимуляцією внаслідок FIP, що відображається лімфоцитозом та/або лімфаденомегалією, які спостерігали під час і після лікування, та/або з довгостроковим ускладненням після лікування GS-441524. Дуже рідко повідомлялося про уроліти GS-441524, але вони, схоже, виникали переважно при застосуванні нерегульованих ін'єкційних продуктів. Такі продукти могли містити вищі кількості GS-441524, ніж зазвичай використовують для лікування [39,40].
2.2. Ремдесивір
Ремдесивір є нуклеозидним аналогом і проліками GS-441524 [41]. Зазвичай він дорогий. У деяких країнах доступні як препарат, ліцензований для людини, так і ветеринарні препарати, виготовлені за індивідуальним рецептом (компаундовані). Його застосування для лікування FIP у котів дозволено Європейським Союзом [42]. Ремдесивір зазвичай вводили ін'єкційно, внутрішньовенно або підшкірно (SC), але підшкірне введення часто болюче (хоча це може залежати від препарату ремдесивіру), тому, коли ремдесивір необхідно застосувати, наприклад, на початку лікування, його зазвичай вводять внутрішньовенно [43] (Таблиця 1a). Пероральне лікування GS-441524 при FIP зараз віддають перевагу, щоб уникнути болючих підшкірних ін'єкцій. Однак ін'єкційне (внутрішньовенне) лікування може бути необхідним, коли ремдесивір є єдиним доступним противірусним препаратом та/або кіт не здатен переносити пероральні ліки (наприклад, через дуже тяжкий стан на початку лікування з тяжким неврологічним захворюванням або підозрою на знижену моторику та всмоктування шлунково-кишкового тракту) [6,8,9,11,36]. Ремдесивір також можна застосовувати перорально в країнах, де доступна легальна компаундована пероральна форма [10,31]. Внутрішньовенні ін'єкційні препарати (зазвичай ремдесивіру, див. нижче) зараз зазвичай призначають лише для дуже тяжко хворих котів.