Анатомія скронево-нижньощелепного суглоба в кота: дослідження методом мікропрепарування, кріозрізів та судинної ін'єкції

Jorge Arredondo¹ , Amalia Agut² , María Jesús Rodríguez² , Ricardo Sarriá³ and Rafael Latorre³

Анотація

Детальна анатомія скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) має велике клінічне значення в котів через високу кількість уражень, що залучають це зчленування. Однак точна анатомія недостатньо висвітлена в підручниках і наукових статтях. Метою цього дослідження було детально описати анатомію СНЩС та його взаємозв'язок з іншими суміжними анатомічними структурами в кота. На 12 трупах котів було виконано різні анатомічні препарати, зокрема судинну та суглобову ін'єкцію, мікродисекцію, кріосекцію та пластинацію. Усі анатомічні структури СНЩС було ідентифіковано та детально описано. Ґрунтовне розуміння анатомії СНЩС є необхідним для розуміння клінічних ознак, пов'язаних із розладами СНЩС, для точного визначення локалізації уражень та для точної інтерпретації результатів усіх методів діагностичної візуалізації.

Прийнято: 4 вересня 2012

Вступ

Візуалізація скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) є невід'ємною частиною діагностичного обстеження собак і котів із травмою нижньої щелепи, зубною малоклюзією та болем або нездатністю відкривати чи закривати рот.¹ Анкілоз СНЩС (TMJ ankylosis) внаслідок перелому, вивиху суглоба, дисплазії та остеоартриту є відносно поширеними ураженнями СНЩС у котів. 2 Клінічні ознаки, пов'язані з ураженнями СНЩС, включають болючість рухів нижньої щелепи, зубну малоклюзію та надмірне слиновиділення. Часто супутньою травмою, пов'язаною з травмою СНЩС, є роз'єднання нижньощелепного симфізу (mandibular symphyseal separation). 3

Упродовж десятиліть рентгенографія була основним методом візуалізації скронево-нижньощелепного суглоба (temporomandibular joint, TMJ) у собак і котів, але складна анатомія черепа хижих становить технічний і діагностичний виклик для рентгенолога та радіолога.¹ Останніми роками для оцінки структур TMJ у котів використовували інші діагностичні методи, такі як комп'ютерна томографія (computed tomography, CT),1,4–6. Важливо наголосити, що глибоке знання конвенційної та секційної анатомії TMJ є передумовою для точного інтерпретування томографічних діагностичних методів, а також для досягнення добрих результатів з мінімізацією ятрогенних уражень під час коригувальних хірургічних процедур.

Незважаючи на клінічну значущість у практиці дрібних тварин, дослідження скронево-нижньощелепного суглоба (temporomandibular joint, TMJ) котів отримало мало уваги, а його специфічна анатомія недостатньо задокументована. Скронево-нижньощелепний суглоб у котів є синовіальним виростковим суглобом, що утворюється між виростковим відростком (condyloid process) нижньої щелепи та нижньощелепною ямкою (mandibular fossa) скроневої кістки.⁷ Засуглобовий відросток (retroarticular process) є каудовентральним продовженням нижньощелепної ямки, який охоплює та запобігає каудальному вивиху виросткового відростка. На ростральному краї нижньощелепної ямки описано виражене суглобове підвищення (articular eminence).⁸ Скронево-нижньощелепний суглоб стабілізується суглобовою капсулою (articular capsule), яка у котів підсилена латеральною зв'язкою (lateral ligament).⁸ Хоча жувальні м'язи (masticatory muscles) також розглядаються як стабілізатори скронево-нижньощелепного суглоба,⁷ у котів було виявлено, що лише латеральний крилоподібний м'яз (lateral pterygoid muscle) прикріплюється до медіальної частини капсули.8,9

Автор для листування:

Хорхе Арредондо (Jorge Arredondo), доктор ветеринарної медицини, доктор філософії, факультет ветеринарної медицини та зоотехнії, кампус Ель-Серрільйо, Толука, 5000 Мексика, електронна пошта: jarredondor@uaemex.mx

¹ Кафедра анатомії та фізіології, факультет ветеринарної медицини та зоотехнії, Автономний університет штату Мексика, Толука, Мексика

Кафедра внутрішньої медицини та хірургії, ветеринарний факультет, Університет Мурсії, Іспанія

Кафедра анатомії та порівняльної патології, ветеринарний факультет, Університет Мурсії, Іспанія

Через незначну невідповідність суглобових поверхонь розвинувся суглобовий диск (articular disc),⁷ який являє собою неваскуляризовану тонку мембрану.⁸ Його весь периметр прикріплений до суглобової капсули (articular capsule),⁷ розділяючи суглобову порожнину на два різні простори — дорсальний і вентральний.⁸

Описи в літературі кровопостачання та іннервації скронево-нижньощелепного суглоба (temporomandibular joint, TMJ) є стислими. Єдине згадане кровопостачання TMJ забезпечується скронево-нижньощелепними суглобовими гілками (temporomandibular articular branches) верхньощелепної артерії (maxillary artery), жувальною артерією (masseteric artery)8,10 та жувальною гілкою (masseteric branch) поверхневої скроневої артерії (superficial temporal artery);¹⁰ іннервація TMJ описана як така, що походить від чутливих аферентних волокон (sensitive afferent fibres) від латерального тригемінального ганглія (lateral trigeminal ganglion) трійчастого нерва (trigeminal nerve).¹¹

Метою цієї статті було детально описати клінічну анатомію скронево-нижньощелепного суглоба (TMJ) у котів, щоб, за можливості, пояснити його потенційний зв'язок із деякими клінічними ознаками патології суглоба або вуха в цього виду.

Матеріали та методи

Тварини

Проєкт було схвалено Комітетом з догляду за тваринами та етики Університету Мурсії. Дванадцять котів (дев'ять самців і три самки) з Віварію Університету Мурсії [середній вік 2,5 року (діапазон: 1,5–4,0), середня маса 3,5 кг (діапазон: 2,2–4,1)] були піддані евтаназії з причин, не пов'язаних із розладами скронево-нижньощелепного суглоба (temporomandibular joint). Зубна оклюзія вважалася нормальною, і жоден із котів не мав в анамнезі щелепно-лицевої травми. Рентгенологічне дослідження голови кожного кота — що складалося з дорсовентральної проєкції та лівої і правої латеральних косих проєкцій під кутом 10º — було виконано для виключення грубих кісткових патологічних станів, що уражують цей суглоб.

Судинна та синовіальна ін'єкція

Для судинної ін'єкції загальну сонну артерію (common carotid artery) катетеризували шляхом введення артеріального інтродюсера 5 F (Check-flo; William Cook Europe, Bjaeverskov, Данія) у плечоголовний стовбур (brachiocephalic trunk). Три голови були ін'єктовані 2,5 мл червоної епоксидної смоли (Araldit CY 223, Aradur HY2967; Huntsman Advanced Materials Europe, Everberg, Бельгія), після чого заморожені при -30^oC протягом 48 год. Одну з них піддали корозії з використанням гідроксиду натрію (NaOH), а дві інші обробили методом ферментативного травлення із застосуванням техніки з панкреатином.¹² Ще чотири голови також були ін'єктовані червоним латексом для покращення візуалізації артеріальних структур під час мікродисекції.

Синовіальні порожнини СНЩС у двох головах були ін'єктовані 0,2 мл зеленого латексу за допомогою голки 25G об'ємом 0,5 мл. Анатомічними орієнтирами під час виконання артроцентезу були виличний відросток (zygomatic process) і засуглобовий відросток (retroarticular process) скроневої кістки та жувальний м'яз (masseteric muscle).

Мікродисекція

Чотири голови, ін'єктовані червоним латексом, використовували для мікродисекції. Застосовували стереоскоп із збільшенням 3,2× (Stemi DV4; Carl Zeiss Microimaging, Barcelona, Spain). Вилична дуга (zygomatic arch), зовнішній слуховий прохід (external auditory meatus) та кутовий відросток (angular process) були основними орієнтирами під час виконання латеральної мікродисекції. Для виконання медіальної мікродисекції голови розтинали в серединній сагітальній площині методом кріосекції. Кожну мікродисекцію розпочинали краніокаудально та просувалися від поверхневих до глибших анатомічних структур.

Кріосекція

Загалом п'ять голів (дві з них з внутрішньосуглобовим латексом і три без ін'єкції) були заморожені при -70ºC протягом 1 тижня та розрізані на зрізи товщиною 3 мм. Для розрізання використовували маркер і високошвидкісну стрічкову пилку. Кріозрізи отримували у поперечній, сагітальній або дорсальній площинах (одна площина на кожен суглоб).

Пластинація

Після кріосекціонування п'ять зразків були збережені методами пластинації P40 та E12.13,14

Результати

Мікропрепарування

Латеральна мікродисекція (Рисунок 1A) показала, що поперечна артерія обличчя (transverse facial artery) та лицевий нерв (facial nerve) були пов'язані з латеральною поверхнею СНЩС (TMJ), а поверхнева скронева артерія (superficial temporal artery) та вушно-скроневий нерв (auriculotemporal nerve) були виявлені як такі, що пов'язані каудолатерально з суглобом.

При глибшому мікропрепаруванні (Рисунок 1B) було помічено тісний зв'язок між каудальним аспектом скронево-нижньощелепного суглоба (temporomandibular joint, TMJ) та стилоаурикулярним м'язом (styloauricular muscle). Також було виявлено потовщення латерального аспекту суглобової капсули (articular capsule). Було диференційовано смугу сполучної тканини, що прикріплює дорсокаудальний аспект суглобової капсули до латеральної частини кільцевого хряща (annular cartilage) зовнішнього вуха. Крім того, спостерігалася сухожилкова смуга, що проходить каудально між каудальною частиною кутового відростка (angular process) нижньої щелепи та вентромедіальним аспектом кільцевого хряща. Після розтину суглобової капсули (Рисунок 1C) було виявлено, що суглобовий диск (articular disc) прикріплений по всьому своєму периметру до капсули, розділяючи синовіальну порожнину (synovial cavity) на два окремі простори — дорсальний і вентральний. Периферія диска зрошувалася дрібними гілками від суглобової скронево-нижньощелепної артерії (articular temporomandibular artery).

При медіальному мікропрепаруванні спостерігали близьке розташування скронево-нижньощелепного суглоба (temporomandibular joint) до барабанного пухиря (tympanic bulla) та до шилопід'язикової кістки (stylohyoid bone). Виявлено, що деякі пучки волокон латерального та медіального крилоподібних м'язів (pterygoid muscles) прикріплюються до медіальної поверхні суглобової капсули (articular capsule). Нижньощелепний нерв (mandibular nerve) виходив з овального отвору (oval foramen) і тісно прилягав до капсули суглоба. Гілки нижньощелепного нерва, такі як крилоподібний (pterygoid), вушно-скроневий (auriculotemporal), жувальний (masseteric) та нижній альвеолярний (inferior alveolar) нерви, також розташовувалися близько до медіальної поверхні суглоба. Arredondo et al 113

Рисунок 1 (A) Латеральний вигляд лівого жувального м'яза (masseter muscle) кота після видалення привушної залози (parotid gland). (B) Латеральний вигляд лівого скронево-нижньощелепного суглоба (TMJ) кота після видалення поверхневої та середньої частин жувального м'яза (masseter muscle). (C) Латеральний вигляд лівого скронево-нижньощелепного суглоба (TMJ) кота після видалення поверхневої та середньої частин жувального м'яза (masseter muscle). Капсула суглоба (joint capsule) розкрита на її латеральній поверхні. Зверніть увагу на фіксацію диска (disc) до капсули суглоба та кровопостачання диска від гілки верхньощелепної артерії (maxillary artery) до скронево-нижньощелепного суглоба. (D) Медіальний вигляд лівого скронево-нижньощелепного суглоба (TMJ) після видалення крилоподібних м'язів (pterygoid muscles). (Плоский металевий наконечник розміщено між верхньощелепною артерією (maxillary artery) та барабанною струною (chordae tympani), а щипці введено з латерального боку суглоба, щоб відтиснути та оголити медіальну стінку капсули суглоба.) (1) Виросток нижньої щелепи (mandibular condyle), (2) шийка нижньої щелепи (mandibular neck), (3) кутовий відросток (angular process), (4) виличний відросток скроневої кістки (zygomatic process of temporal bone), (5) барабанний пухир (tympanic bulla), (6) капсула суглоба (joint capsule), (7) суглобовий диск (articular disc), (8) дорсальний синовіальний простір (dorsal synovial space), (9) вентральний синовіальний простір (ventral synovial space), (10) скроневий м'яз (temporal muscle), (11) жувальний м'яз (masseter muscle), (12) місце прикріплення шило-вушного м'яза (styloauricular muscle insertion), (13) медіальний крилоподібний нерв (medial pterygoid nerve), (14) язиковий нерв (lingual nerve), (15) барабанна струна (chordae tympani), (16) нижній альвеолярний нерв (inferior alveolar nerve), (17) верхньощелепна артерія (maxillary artery), (18) поверхнева скронева артерія (superficial temporal artery), (19) поперечна артерія обличчя (transverse facial artery), (20) гілка верхньощелепної артерії до скронево-нижньощелепного суглоба (temporomandibular joint branch of maxillary artery), (21) верхньощелепні гілки для капсули суглоба (maxillary branches for the joint capsule), (22) нижня альвеолярна артерія (inferior alveolar artery), (23) крилоподібна артерія (pterygoid artery), (24) жувальна артерія (masseteric artery), (25) кільцевий хрящ (annular cartilage), (головка стрілки) сухожилковий пучок між кутовим відростком нижньої щелепи та барабанним пухирем (tendinous fascicle between the angular process of the mandible and the tympanic bulla), (*) сполучна тканина між капсулою суглоба та зовнішнім слуховим проходом (connective tissue between the joint capsule and the external ear canal)

Барабанна струна (chorda tympani) візуалізувалася з медіального боку капсули скронево-нижньощелепного суглоба (TMJ). Верхньощелепна артерія (maxillary artery) розташовувалася безпосередньо прилеглою до медіального боку капсули, де від неї відходили деякі прямі дрібні гілки для кровопостачання цієї структури (Рисунок 1D).

Судинна ін'єкція

Васкуляризація СНЩС (скронево-нижньощелепного суглоба) була краще досліджена на ензиматично корозійних препаратах (Рисунок 2). Суглобові скронево-нижньощелепні гілки, що відходили від дорсальної частини верхньощелепної артерії (maxillary artery), кровопостачали каудолатеральну та латеральну поверхні СНЩС. Жувальна артерія (masseteric artery), що покривала ростролатеральну поверхню суглоба, відходила від каудальної глибокої скроневої артерії (caudal deep temporal artery). Поперечна лицева та жувальні гілки від поверхневої скроневої артерії (superficial temporal artery) також робили внесок у латеральну васкуляризацію цього суглоба. Медіально СНЩС отримував дрібні гілки від верхньощелепної, нижньої альвеолярної (inferior alveolar), ростральної барабанної (rostral tympanic) та середньої мозкової оболонкової артерій (medium meningeal arteries) (Рисунок 2A, B). Усі ці ін'єктовані судини посилювали периферичну васкуляризацію, виявлену в суглобовому диску.

Пластинація

E12 пластиновані кріозрізи показали чіткі анатомічні деталі. Суглобові поверхні СНЩС (TMJ) були конгруентними. Виявлено, що виросток нижньої щелепи (mandibular condyle) розташований у

Рисунок 2 (A) Вентральний вигляд артеріальної корозії голови кота. (B) Збільшена деталь ділянки СНЩС (TMJ). (1) Виросток нижньої щелепи (mandibular condyle), (2) кутовий відросток (angular process), (3) виличний відросток скроневої кістки (zygomatic process of temporal bone), (4) верхньощелепна артерія (maxillary artery), (5) поверхнева скронева артерія (superficial temporal artery), (6) поперечна артерія обличчя (transverse facial artery), (7) скронево-нижньощелепні гілки верхньощелепної артерії (temporomandibular branches of maxillary artery), (8) верхньощелепні гілки для суглобової капсули (maxillary branches for the joint capsule), (9) нижня альвеолярна артерія (inferior alveolar artery), (10) жувальна артерія (masseteric artery) у поперечній площині з легким нахилом у каудальному та медіальному напрямку. Було відзначено, що його ростральна суглобова поверхня розвиненіша в латеральній половині, що відповідає більшому розширенню суглобового горбка (articular eminence), тоді як каудальна суглобова поверхня виростка була більш протяжною в медіальній частині, що відповідає наявності засуглобового відростка (retroarticular process). Пластиновані сагітальні зрізи через медіальну частину суглоба показали близькість до засуглобового отвору (retroarticular foramen) та середнього вуха (Рисунок 3A).

Артикулярний диск (articular disc) було ідентифіковано між суглобовими поверхнями, і він прикріплювався по всьому своєму периметру до суглобової капсули (articular capsule). Центральна частина диска була дещо тоншою за потовщений периметр. Внутрішньосуглобові ін'єкції зеленого латексу підтвердили розділення суглобової порожнини артикулярним диском на два суглобові відділи (articular compartments) — дорсальний і вентральний. Кожен із них мав ростральний і каудальний синовіальний заворот (synovial pouch) (Рисунок 3B).

Прикріплення м'язів до капсули суглоба та диска найлегше було оцінити на пластинованих зрізах. Деякі волокна жувального м'яза (masseter muscle) фіксувалися до ростролатерального, латерального та каудолатерального аспектів суглобової капсули (articular capsule); частина скроневого м'яза (temporal muscle) прикріплювалася до ростомедіального аспекту капсули; латеральний крилоподібний м'яз (lateral pterygoid muscle) був розділений на два пучки — ростральний і каудальний — і обидва вставлялися в медіальний аспект капсули; медіальний крилоподібний м'яз (medial pterygoid muscle) перебував у тісному зв'язку з ростомедіальним аспектом капсули, як і стилоаурикулярний м'яз (styloauricular muscle) — з каудальним аспектом капсули (Рисунок 3D). На сагітальній площині можна було спостерігати деякі волокна жувального м'яза, що прикріплювалися до рострального аспекту суглобового диска (articular disc).

Пластиновані зразки дозволили ідентифікувати крилоподібне сплетення (pterygoid plexus), розташоване медіально до обох крилоподібних м'язів (pterygoid muscles), а також дали можливість ретельно оцінити нерви, пов'язані з СНЩС (TMJ). Нижньощелепний нерв (mandibular nerve) прилягав до медіального аспекту суглоба. Гілками цього нерва поблизу суглобової капсули (articular capsule) були вушно-скроневий нерв (auriculotemporal nerve), що проходить між СНЩС і стиловушним м'язом (styloauricular muscle), крилоподібний нерв (pterygoid nerve), що проходить через латеральний крилоподібний м'яз (lateral pterygoid muscle) і медіально до суглобової капсули, та жувальний нерв (masseteric nerve), що проходить медіорозташовано від суглоба і прямує через нижньощелепну вирізку (mandibular notch) (Рисунок 3C).

Обговорення

Грунтовне знання анатомії СНЩС (скронево-нижньощелепного суглоба) є необхідним для розуміння патологічних процесів СНЩС і точного тлумачення результатів діагностичних методів візуалізації. Анатомічні методи, використані в цьому дослідженні, забезпечили виняткову деталізацію анатомії СНЩС та життєво важливих суміжних структур.

На противагу результатам Knospe та Ross,⁸ у нашому дослідженні на сагітальних зрізах спостерігалася значна конгруентність суглобових поверхонь СНЩС.⁸ Підтверджено наявність суглобового горбика (articular eminence), що виступає латерально в цього виду. Knospe та Ross⁸ також раніше описували наявність латерального капсульного підсилення. Однак каудальне капсульне підсилення, описане в цій роботі, раніше не згадувалося для цього виду. Ми вважаємо обидва підсилення аналогічними латеральній та каудальній зв'язкам (lateral and caudal ligaments), про які йдеться у коней.¹⁵

Деталі взаємозв'язку між СНЩС (TMJ) та зовнішнім і середнім вухом також спостерігали шляхом мікропрепарування в цьому дослідженні, і вони були подібними до тих, що описані для коней15 та для людей.16 Сполучна тканина між каудальним аспектом капсули СНЩС (TMJ capsule) Arredondo et al 115

Рисунок 3 Пластиновані кріозрізи СНЩС у кота. Для кожного зображення площина зрізу показана на сухому черепі. (A) Сагітальний ультратонкий зріз через медіальний кінець виростка нижньої щелепи (mandibular condyle). (B) Сагітальний зріз через середину виростка нижньої щелепи. Суглобові порожнини заповнені зеленим латексом. (C) Трансверсальний зріз. (D) Дорсальний зріз. (1) Виросток нижньої щелепи (mandibular condyle), (2) крилоподібна ямка (pterygoid fovea), (3) вінцевий відросток (coronoid process), (4) виличний відросток скроневої кістки (zygomatic process of temporal bone), (5) суглобовий горбок (articular eminence), (6) засуглобовий відросток (retroarticular process), (7) засуглобовий отвір (retroarticular foramen), (8) кам'яниста частина скроневої кістки (petrosal portion of temporal bone), (9) зовнішній слуховий прохід (external auditory meatus), (10) суглобова капсула (joint capsule), (11) суглобовий диск (articular disc), (12) дорсальна синовіальна порожнина (dorsal synovial space), (13) вентральна синовіальна порожнина (ventral synovial space), (14) ростро-дорсальна синовіальна кишеня (rostro-dorsal synovial pouch), (15) ростро-вентральна синовіальна кишеня (rostro-ventral synovial pouch), (16) каудо-дорсальна синовіальна кишеня (caudo-dorsal synovial pouch), (17) каудо-вентральна синовіальна кишеня (caudo-ventral synovial pouch), (18) жувальний м'яз (masseter muscle), (19) медіальний крилоподібний м'яз (medial pterygoid muscle), (20) латеральний крилоподібний м'яз (lateral pterygoid muscle), (20′) ростральна головка латерального крилоподібного м'яза (rostral head of the lateral pterygoid muscle), (20′′) каудальна головка латерального крилоподібного м'яза (caudal head of the lateral pterygoid muscle), (21) шило-вушний м'яз (styloauricular muscle), (22) нижньощелепний нерв (mandibular nerve), (23) вушно-скроневий нерв (auriculotemporal nerve), (24) жувальний нерв (masseteric nerve), (25) нерв латерального крилоподібного м'яза (lateral pterygoid nerve), (26) мозкова ямка (cerebral fossa), (27) крилоподібне сплетення (pterygoid plexus), (28) емісарна вена скроневого проходу (emissary vein of the temporal meatus), (29) кільцевий хрящ (annular cartilage), (30) привушна залоза (parotid gland), а кільцевий хрящ (annular cartilage) може бути аналогом диско-молоточкової зв'язки (disco-malleolar ligament), описаної для людини,¹⁶ однак для підтвердження цього висновку слід провести гістологічні дослідження.

Ми погоджуємося з Knospe та Ross⁸ щодо наявності двох суглобових просторів для цього суглоба — дорсального та вентрального. Однак наші результати пішли далі й продемонстрували, що ці простори не сполучаються, а також показали наявність рострального та каудального синовіальних заворотів (synovial pouches) для кожного відділу. Цей факт був описаний раніше для коня¹⁵, але згадок про кота чи собаку не було знайдено.

Ми погоджуємося з Nickel et al.,¹⁰ які описали латеральне кровопостачання цього суглоба за допомогою скронево-нижньощелепних суглобових гілок верхньощелепної артерії (maxillary artery), жувальної артерії (masseteric artery) та жувальної гілки поверхневої скроневої артерії (superficial temporal artery). Однак раніше не було жодної інформації щодо кровопостачання медіального аспекту скронево-нижньощелепного суглоба (temporomandibular joint, TMJ). Наше дослідження представило нову інформацію з цього питання для цього виду та надало більше деталей щодо медіального кровопостачання суглобової капсули (articular capsule) дрібними гілками від верхньощелепної артерії, а також від нижньої альвеолярної (inferior alveolar), ростральної барабанної (rostral tympanic) та середньої менінгеальної артерій (medium meningeal arteries), подібно до людей.17,18 Ми також спостерігали кровопостачання периферії суглобового диска (articular disc), що суперечить даним Knospe and Ross, які зазначали, що суглобовий диск є неваскуляризованою структурою.⁸ Наші результати показали взаємозв'язок скронево-нижньощелепного суглоба з крилоподібним сплетенням (pterygoid plexus), що раніше не згадувалося для цього виду.

Серед жувальних м'язів лише латеральний крилоподібний м'яз (lateral pterygoid muscle) повідомлялося як такий, що прикріплюється до суглобової капсули СНЩС у котів.8,9 Тим не менш, наші результати дають нову інформацію, оскільки ми виявили прикріплення більшості з цих м'язів до суглобової капсули, як це відбувається у коней.15 Дослідження на людях показали, що латеральний крилоподібний м'яз може мати одну, дві (нижню та верхню) або три (нижню, верхню або медіальну) головки;19 у собак крилоподібний м'яз має лише одну головку, яка, схоже, є аналогічною нижній головці, що спостерігається у людей.20 Наші результати показують наявність двох м'язових точок початку або головок латерального крилоподібного м'яза, що є новою інформацією для цього виду.9

Yoshino et al¹¹ описали іннервацію скронево-нижньощелепного суглоба (temporomandibular joint) у котів, що походить від нижньощелепного ганглія (mandibular ganglion) трійчастого нерва (trigeminal nerve). Наші результати узгоджуються з цим, а також показали специфічний зв'язок скронево-нижньощелепного суглоба (TMJ) з нижньощелепним нервом (mandibular nerve) та його гілками, а також близькість до барабанної струни (chorda tympani) та лицевого нерва (facial nerve).²¹

Співвідношення скронево-нижньощелепного суглоба (temporomandibular joint, TMJ) з іншими суміжними структурами, такими як привушна залоза (parotid gland), поверхнева скронева артерія (temporal superficial artery), поперечна артерія обличчя (transverse facial artery), а також лицевий (facial) та вушно-скроневий (auriculotemporal) нерви, було описано раніше у коней,15,22,23 але згадок щодо котів не знайдено.

Висновки

Близьке розташування скронево-нижньощелепного суглоба (temporomandibular joint, TMJ) до нижньощелепного нерва (mandibular nerve), верхньощелепної артерії (maxillary artery) та середнього вуха (middle ear) слід враховувати під час діагностики та лікування патологій TMJ. Крім того, детальна інформація про секційну анатомію TMJ у котів має бути корисною для чіткої інтерпретації зображень, отриманих за допомогою томографічних діагностичних методів, таких як КТ та магнітно-резонансна томографія.

Фінансування Це дослідження не отримало гранту від жодної фінансової установи в державному, комерційному чи неприбутковому секторі.

Конфлікт інтересів Автори не мають жодних потенційних конфліктів інтересів для декларування.

Подяки Автори висловлюють подяку M Orenes та J Albarracin за технічну підтримку.

Література

• 1 Schwarz T, Weller R, Dickie AM, et al. Візуалізація скронево-нижньощелепного суглоба у собак і котів: огляд. Vet Radiol Ultrasound 2002; 43: 85–97.
• 2 Gatineau M, El-Warrak AO, Marretta SM, et al. Синдром замкненої щелепи у собак і котів: 37 випадків (1998–2005). J Vet Dent 2008; 25: 16–22.
• 3 Ticer J and Spencer C. Ушкодження скронево-нижньощелепного суглоба: рентгенографічні ознаки. Vet Radiol Ultrasound 2005; 19: 146–156.
• 4 Maas CP and Theyse LF. Анкілоз скронево-нижньощелепного суглоба у котів і собак. Звіт про 10 випадків. Vet Comp Orthop Traumatol 2007; 20: 192–197.

• 5 Beam RC, Kunz DA, Cook CR, et al. Використання тривимірної комп'ютерної томографії для діагностики та планування лікування заклинювання щелепи з відкритим ротом у кота. J Am Vet Med Assoc 2007; 230: 59–63.
• 6 Arredondo J, López-Albors O, Agut A, et al. Епоксидні пластиновані зрізи скронево-нижньощелепного суглоба (temporomandibular joint) кота використовуються для оцінки комп'ютерної томографії високої роздільної здатності. J Int Soc Plastination 2008; 23: 61–62.
• 7 Nickel R, Schummer A and Seiferle E. Анатомія свійських тварин, Том 1, опорно-руховий апарат (locomotor system) свійських ссавців. Berlin: Verlag Paul Parey Press, 1986, pp. 172–173.
• 8 Knospe C and Roos H. Скронево-нижньощелепний суглоб (temporomandibular joint) свійського кота (Felis silvestris catus). Anat Histol Embryol 1994; 23: 148–153.
• 9 Kawamura Y, Kato I and Miyoshi K. 1968. Функціональна анатомія латерального крилоподібного м'яза (lateral pterygoid muscle) у кота. J Dent Res 47: 1142–1148.
• 10 Nickel R, Schummer A and Seiferle E. Анатомія свійських тварин, Том 3, кровоносна система (circulatory system), шкіра (skin) та шкірні органи (cutaneous organs) свійських ссавців. Berlin: Verlag Paul Parey Press, 1981, pp 102–111.
• 11 Yoshino K, Kawagishi S and Amano N. Морфологічні характеристики первинних сенсорних та постсинаптичних симпатичних нейронів (primary sensory and post-synaptic sympathetic neurones), що іннервують скронево-нижньощелепний суглоб (temporomandibular joint) у кота. Arch Oral Biol 1998; 43: 679–686.
• 12 Tompsett DH. Анатомічні методики (anatomical techniques). London: Livingstone Press, 1970, pp 105–122.
• 13 Von Hagens G, Tiedemann K and Kriz W. Сучасний потенціал пластинації (plastination). Anat Embryol 1987; 175: 411–421.
• 14 Latorre R, Reed RB, Gil F, et al. Епоксидна імпрегнація без затверджувача (hardener): для зменшення пожовтіння, затримки заливки та полегшення видалення бульбашок. J Int Soc Plastination 2002; 17: 17–22.
• 15 Rodríguez MJ, Agut A, Gil F and Latorre R. Анатомія скронево-нижньощелепного суглоба (temporomandibular joint) коня: дослідження методом макроскопічного препарування (gross dissection), судинної ін'єкції (vascular injection) та зрізів (section). Equine Vet J 2006; 38: 143–147.
• 16 Schmolke C. Взаємозв'язок між капсулою скронево-нижньощелепного суглоба (temporomandibular joint capsule), суглобовим диском (articular disc) та м'язами щелепи (jaw muscles). J Anat 1994; 184: 335–345.
• 17 Voy E and Fuchs M. Анатомічні дослідження структури кровоносних судин (blood vessel structure) у ділянці скронево-нижньощелепного суглоба (temporomandibular joint area). Fortschr Kiefer Gesichtschir 1980; 25: 2–5.
• 18 Funakoshi K. Живильні артерії (nutrient arteries) скронево-нижньощелепного суглоба (temporomandibular joint): анатомічне та патологічне дослідження. Okajimas Folia Anat Jpn 2001; 78: 7–16.
• 19 Naohara H. Макроскопічне та мікроскопічне дослідження латерального крилоподібного м'яза (lateral pterygoid muscle) людини. Tsurumi Shigaku 1989; 15: 1–26.
• 20 Tomo S, Nakajima K, Tomo I, et al. Морфологія та іннервація латерального крилоподібного м'яза (lateral pterygoid muscle) у собаки. J Anat 1995; 186: 435–439.
• 21 Latorre R, Arredondo J, Rodríguez Ma J, et al. Клінічна анатомія взаємозв'язку між скронево-нижньощелепним суглобом (temporomandibular joint) та нижньощелепним нервом (mandibular nerve) у кота. Clin Anat 2010; 23: 1022–1023.
• 22 Weller R, Taylor S, Maierl J, et al. Ультрасонографічна анатомія скронево-нижньощелепного суглоба (temporomandibular joint) коня. Equine Vet J 1999; 31: 529–532.
• 23 May KA, Moll HD, Howard RD, et al. Артроскопічна анатомія скронево-нижньощелепного суглоба (temporomandibular joint) коня. Vet Surg 2001; 30: 564–571.