Анатомія скронево-нижньощелепного суглоба в кота: дослідження методом мікропрепарування, кріозрізів та судинної ін'єкції

Jorge Arredondo¹ , Amalia Agut² , María Jesús Rodríguez² , Ricardo Sarriá³ and Rafael Latorre³

Анотація

Детальна анатомія скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) має велике клінічне значення в котів через високу кількість уражень, що залучають це зчленування. Однак точна анатомія недостатньо висвітлена в підручниках і наукових статтях. Метою цього дослідження було детально описати анатомію СНЩС та його взаємозв'язок з іншими суміжними анатомічними структурами в кота. На 12 трупах котів було виконано різні анатомічні препарати, зокрема судинну та суглобову ін'єкцію, мікродисекцію, кріосекцію та пластинацію. Усі анатомічні структури СНЩС було ідентифіковано та детально описано. Ґрунтовне розуміння анатомії СНЩС є необхідним для розуміння клінічних ознак, пов'язаних із розладами СНЩС, для точного визначення локалізації уражень та для точної інтерпретації результатів усіх методів діагностичної візуалізації.

Прийнято: 4 вересня 2012

Вступ

Візуалізація скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) є невід'ємною частиною діагностичного обстеження собак і котів із травмою нижньої щелепи, зубною малоклюзією та болем або нездатністю відкривати чи закривати рот.¹ Анкілоз СНЩС (TMJ ankylosis) внаслідок перелому, вивиху суглоба, дисплазії та остеоартриту є відносно поширеними ураженнями СНЩС у котів. 2 Клінічні ознаки, пов'язані з ураженнями СНЩС, включають болючість рухів нижньої щелепи, зубну малоклюзію та надмірне слиновиділення. Часто супутньою травмою, пов'язаною з травмою СНЩС, є роз'єднання нижньощелепного симфізу (mandibular symphyseal separation). 3

Упродовж десятиліть рентгенографія була основним методом візуалізації скронево-нижньощелепного суглоба (temporomandibular joint, TMJ) у собак і котів, але складна анатомія черепа хижих становить технічний і діагностичний виклик для рентгенолога та радіолога.¹ Останніми роками для оцінки структур TMJ у котів використовували інші діагностичні методи, такі як комп'ютерна томографія (computed tomography, CT),1,4–6. Важливо наголосити, що глибоке знання конвенційної та секційної анатомії TMJ є передумовою для точного інтерпретування томографічних діагностичних методів, а також для досягнення добрих результатів з мінімізацією ятрогенних уражень під час коригувальних хірургічних процедур.

Незважаючи на клінічну значущість у практиці дрібних тварин, дослідження скронево-нижньощелепного суглоба (temporomandibular joint, TMJ) котів отримало мало уваги, а його специфічна анатомія недостатньо задокументована. Скронево-нижньощелепний суглоб у котів є синовіальним виростковим суглобом, що утворюється між виростковим відростком (condyloid process) нижньої щелепи та нижньощелепною ямкою (mandibular fossa) скроневої кістки.⁷ Засуглобовий відросток (retroarticular process) є каудовентральним продовженням нижньощелепної ямки, який охоплює та запобігає каудальному вивиху виросткового відростка. На ростральному краї нижньощелепної ямки описано виражене суглобове підвищення (articular eminence).⁸ Скронево-нижньощелепний суглоб стабілізується суглобовою капсулою (articular capsule), яка у котів підсилена латеральною зв'язкою (lateral ligament).⁸ Хоча жувальні м'язи (masticatory muscles) також розглядаються як стабілізатори скронево-нижньощелепного суглоба,⁷ у котів було виявлено, що лише латеральний крилоподібний м'яз (lateral pterygoid muscle) прикріплюється до медіальної частини капсули.8,9

Автор для листування:

Хорхе Арредондо (Jorge Arredondo), доктор ветеринарної медицини, доктор філософії, факультет ветеринарної медицини та зоотехнії, кампус Ель-Серрільйо, Толука, 5000 Мексика, електронна пошта: jarredondor@uaemex.mx

¹ Кафедра анатомії та фізіології, факультет ветеринарної медицини та зоотехнії, Автономний університет штату Мексика, Толука, Мексика

Кафедра внутрішньої медицини та хірургії, ветеринарний факультет, Університет Мурсії, Іспанія

Кафедра анатомії та порівняльної патології, ветеринарний факультет, Університет Мурсії, Іспанія

Через незначну невідповідність суглобових поверхонь розвинувся суглобовий диск (articular disc),⁷ який являє собою неваскуляризовану тонку мембрану.⁸ Його весь периметр прикріплений до суглобової капсули (articular capsule),⁷ розділяючи суглобову порожнину на два різні простори — дорсальний і вентральний.⁸

Описи в літературі кровопостачання та іннервації скронево-нижньощелепного суглоба (temporomandibular joint, TMJ) є стислими. Єдине згадане кровопостачання TMJ забезпечується скронево-нижньощелепними суглобовими гілками (temporomandibular articular branches) верхньощелепної артерії (maxillary artery), жувальною артерією (masseteric artery)8,10 та жувальною гілкою (masseteric branch) поверхневої скроневої артерії (superficial temporal artery);¹⁰ іннервація TMJ описана як така, що походить від чутливих аферентних волокон (sensitive afferent fibres) від латерального тригемінального ганглія (lateral trigeminal ganglion) трійчастого нерва (trigeminal nerve).¹¹

Метою цієї статті було детально описати клінічну анатомію скронево-нижньощелепного суглоба (TMJ) у котів, щоб, за можливості, пояснити його потенційний зв'язок із деякими клінічними ознаками патології суглоба або вуха в цього виду.

Матеріали та методи

Тварини

Проєкт було схвалено Комітетом з догляду за тваринами та етики Університету Мурсії. Дванадцять котів (дев'ять самців і три самки) з Віварію Університету Мурсії [середній вік 2,5 року (діапазон: 1,5–4,0), середня маса 3,5 кг (діапазон: 2,2–4,1)] були піддані евтаназії з причин, не пов'язаних із розладами скронево-нижньощелепного суглоба (temporomandibular joint). Зубна оклюзія вважалася нормальною, і жоден із котів не мав в анамнезі щелепно-лицевої травми. Рентгенологічне дослідження голови кожного кота — що складалося з дорсовентральної проєкції та лівої і правої латеральних косих проєкцій під кутом 10º — було виконано для виключення грубих кісткових патологічних станів, що уражують цей суглоб.

Судинна та синовіальна ін'єкція

Для судинної ін'єкції загальну сонну артерію (common carotid artery) катетеризували шляхом введення артеріального інтродюсера 5 F (Check-flo; William Cook Europe, Bjaeverskov, Данія) у плечоголовний стовбур (brachiocephalic trunk). Три голови були ін'єктовані 2,5 мл червоної епоксидної смоли (Araldit CY 223, Aradur HY2967; Huntsman Advanced Materials Europe, Everberg, Бельгія), після чого заморожені при -30^oC протягом 48 год. Одну з них піддали корозії з використанням гідроксиду натрію (NaOH), а дві інші обробили методом ферментативного травлення із застосуванням техніки з панкреатином.¹² Ще чотири голови також були ін'єктовані червоним латексом для покращення візуалізації артеріальних структур під час мікродисекції.

Синовіальні порожнини СНЩС у двох головах були ін'єктовані 0,2 мл зеленого латексу за допомогою голки 25G об'ємом 0,5 мл. Анатомічними орієнтирами під час виконання артроцентезу були виличний відросток (zygomatic process) і засуглобовий відросток (retroarticular process) скроневої кістки та жувальний м'яз (masseteric muscle).

Мікродисекція

Чотири голови, ін'єктовані червоним латексом, використовували для мікродисекції. Застосовували стереоскоп із збільшенням 3,2× (Stemi DV4; Carl Zeiss Microimaging, Barcelona, Spain). Вилична дуга (zygomatic arch), зовнішній слуховий прохід (external auditory meatus) та кутовий відросток (angular process) були основними орієнтирами під час виконання латеральної мікродисекції. Для виконання медіальної мікродисекції голови розтинали в серединній сагітальній площині методом кріосекції. Кожну мікродисекцію розпочинали краніокаудально та просувалися від поверхневих до глибших анатомічних структур.