Управління остеоартритом у котів
Келлі Деболд, DVM, CCRV CVAa, Крістіна Монтальбано, VMD, DACVSMR, CCRP, CVAb, Ерін Місчоска, DVM, DACVSMR, CVAa,\*
КЛЮЧОВІ СЛОВА
- Котячий остеоартрит (feline osteoarthritis)
- Інтегративна ветеринарна медицина (integrative veterinary medicine)
- Реабілітація (rehabilitation)
- Акупунктура (acupuncture)
- Харчування (nutrition)
- Дієтична добавка (supplement)
КЛЮЧОВІ ПОЛОЖЕННЯ
- Котячий остеоартрит (ОА) є поширеним захворюванням, поширеність якого зростає з віком. Найчастіше уражаються ліктьовий, кульшовий, колінний (stifle) та плечовий суглоби; дегенеративні зміни грудопоперекового відділу хребта також є поширеними. Клінічні ознаки часто є неспецифічними, і для виявлення рекомендується комбінація опитувальників для власників, ортопедичного обстеження та рентгенографії.
- Для підтримання якості життя рекомендується інтегративний та мультимодальний підхід до лікування ОА у котів. Розглядаються протизапальні та аналгетичні препарати, модифікація раціону, нутрицевтики, зміни умов навколишнього середовища та фізична реабілітація.
- Акупунктура та регенеративна медицина також можуть розглядатися, хоча для їх застосування при ОА у котів необхідні додаткові високоякісні дослідження.
ПЕРЕДУМОВИ
Поширеність остеоартриту у котів та найчастіше уражені суглоби
Остеоартрит (ОА) у котів є поширеним захворюванням, яке може спричиняти малопомітні зміни в поведінці кота, але суттєво впливати на якість життя (ЯЖ). Повідомлення про поширеність ОА в популяціях котів значно варіюють — від 22% до 92%.1–5 Його часто вважають первинним або ідіопатичним захворюванням у котів3,6 із значущим зв'язком між збільшенням віку та наявністю рентгенографічних ознак ОА.1–3,5,6 В одному дослідженні котів віком понад 12 років було виявлено, що 90% котів у цій популяції мали рентгенографічні ознаки ОА.4 Вторинний ОА найчастіше зумовлений переломами або дисплазією кульшового суглоба.6 Найчастіше уражаються суглоби котів, включаючи ліктьові, кульшові, а меншою мірою — колінні та плечові.1–3,5,6 Двобічне ураження суглобів є поширеним.1 Дегенеративні зміни хребта
a Кафедра порівняльної, діагностичної та популяційної медицини, Коледж ветеринарної медицини, Університет Флориди, 2015 SW 16th Avenue, Gainesville, FL 32608, США; b NorthStar VETS, 315 Robbinsville-Allentown Road, Robbinsville, NJ 08691, США
* Автор для листування.
Також поширені випадки, з повідомленнями про приблизно 40% котів із деформуючим спондильозом (spondylosis deformans) у грудному, поперековому або попереково-крижовому відділах хребта.1,7
Діагностика остеоартриту у котів
Результати фізикального обстеження
Ортопедичне та неврологічне обстеження котів є складним завданням у ветеринарному середовищі та може мати низьку інформативність для виявлення ОА. Слід забезпечити тихе середовище, за можливості — окрему кімнату для обстеження котів. Кімната має надавати котам можливість стрибати та не містити місць, де вони могли б сховатися. Котам слід дозволяти виходити з переносок добровільно або обережно виймати їх, щоб мінімізувати дискомфорт і стрес перед обстеженням. Обстеження можна проводити, залишаючи кота в переносці зі знятою верхньою частиною або через верхні дверцята, якщо це можливо. Оцінку постави, ходи, здатності стрибати та інших рухів кота слід проводити до маніпуляцій із суглобами, коли це можливо. Нервові коти можуть приймати згорблену позу та відмовлятися пересуватися, що приховує значущу інформацію. Тому домашні відеозаписи, надані власниками, є корисними для спостереження за рухами під час ходьби по рівній поверхні, сходами та стрибків на меблі в середовищі без стресу. Незалежно від того, чи проводиться аналіз ходи в клініці або за допомогою домашніх відеозаписів, кульгавість є рідкісною знахідкою.1,2,6 Біль у суглобах, крепітація, випіт у суглобі, потовщення суглоба та аномальний обсяг рухів (ROM) є характерними ознаками ОА у собак, але не всі вони є постійними знахідками при ОА у котів.8 Натомість пальпація та гоніометрія можуть бути більш корисними як скринінговий інструмент для виявлення суглобів, які, ймовірно, не уражені ОА, оскільки відсутність болю та вищі показники ROM зазвичай передбачають рентгенологічно нормальні суглоби.8 Спочатку можна оцінити маніпуляції з цілою кінцівкою, а потім провести оцінку окремих суглобів там, де виявлено біль або аномальний ROM. Оцінка болю в хребті має слідувати за оцінкою суглобів; подальше неврологічне обстеження може бути ненадійним у лікарняних умовах навіть у неврологічно нормальних котів.9
Рентгенографічні знахідки (radiographic findings)
Якщо підозрюється ОА, для підтвердження та подальшої характеристики слід виконати оглядові ортогональні рентгенограми. Ключові рентгенографічні ознаки у котів відрізняються від таких у собак: суглобовий випіт, остеофіти та зміни субхондральної кістки спостерігаються рідше, тоді як періартикулярне новоутворення кістки та асоційована із суглобом мінералізація відзначаються найчастіше (Рис. 1–3).10
Суб'єктивна оцінка порушень при остеоартриті
Клінічні метричні інструменти (КМІ) — це опитувальники, які заповнює власник для оцінки змін у поведінці та рухливості тварини в домашньому середовищі. Ці опитувальники рекомендовані як діагностичні інструменти для остеоартриту (ОА) у котів, а також для моніторингу відповіді на лікування. Індекс м'язово-скелетного болю у котів (Feline Musculoskeletal Pain Index, FMPI) є найбільш розробленим на сьогодні інструментом для оцінки активності, інтенсивності болю та загальної якості життя (ЯЖ). FMPI є відтворюваним і надійним для виявлення відмінностей між нормальними котами та котами з болем, спричиненим ОА, хоча він не здатен розрізняти ступінь тяжкості захворювання на ОА і не був валідований для моніторингу відповіді на лікування.11,12 Для цієї мети опитувальники індивідуальних показників результату для конкретного пацієнта (client-specific outcome measure, CSOM) можуть краще характеризувати порушення в окремих котів і дозволяти моніторинг відповіді на терапію.13