Ця серія є першою, що зосереджується на викликах і досягненнях у галузі оральної та щелепно-лицевої медицини (oral and maxillofacial medicine) у практиці ветеринарної медицини. Обговорення та дослідження дисципліни ветеринарної оральної та щелепно-лицевої медицини є фундаментальним, своєчасним і необхідним. Оральна та щелепно-лицева медицина спеціалізується на діагностиці та лікуванні різноманітних розладів оральної та щелепно-лицевої ділянки, включаючи ураження слизової оболонки, імунологічні захворювання ротової порожнини та підступні стани, такі як рак. Ця галузь також охоплює захворювання, пов'язані з мікробіомом, зокрема пародонтит (periodontitis), орофаціальний біль (oral-facial pain), нехірургічні стани скронево-нижньощелепного суглоба (temporomandibular joint) та розлади слинних залоз. Крім того, вона передбачає ведення медично складних ветеринарних пацієнтів, які іноді мають множинні супутні захворювання, що потребують оральної та щелепно-лицевої допомоги. Зростаюча галузь ветеринарної оральної та щелепно-лицевої медицини, посилена нещодавніми проривами в транскриптомному аналізі (transcriptomic analysis) та аналізі з роздільною здатністю до рівня окремих клітин (single-cell resolution analysis), а також таргетною терапією (targeted therapies), має на меті трансформувати розуміння та лікування оральних і щелепно-лицевих розладів у тварин. Ці випадки створюють виклики для ветеринарів, вимагаючи ширшого досвіду для забезпечення точної діагностики та ефективного лікування.
Визнаючи критичну роль оральної та щелепно-лицевої медицини в межах Американського ветеринарного стоматологічного коледжу, та спираючись на результати нещодавніх опитувань, ми маємо на меті усунути помітну прогалину: 71% стоматологічних спеціалістів повідомили про значне розчарування через поточний брак знань у цій важливій дисципліні. Якщо такий дефіцит існує серед спеціалістів, спільнота ветеринарів первинної ланки, ймовірно, стикається з ще більшою потребою в доступній освіті та навчанні з оральної та щелепно-лицевої медицини. Багато з цих розладів характеризуються як ідіопатичні, що підкреслює необхідність детального опису та розуміння їхнього патогенезу.
Останні досягнення в оральній медицині собак і котів, які набрали 34 тисячі переглядів, успішно ознайомили лікарів первинної ланки та спеціалістів із сучасним ландшафтом оральної та щелепно-лицевої медицини. Завдяки зосередженню на клінічних інсайтах на основі конкретних випадків, оглядових статтях і передових клінічних дослідженнях ця тематична добірка висвітлила тонкощі цієї галузі, наголошуючи на інноваційних діагностичних методиках і цілеспрямованих терапевтичних підходах. Таким чином, автори не лише допомогли подолати прогалини в знаннях, але й підвищили обізнаність про оральну та щелепно-лицеву медицину як окрему субспеціальність у ветеринарній стоматології. Співпраця з Американською академією оральної медицини сприяла успіху цієї спеціальної серії та спільним цілям концепції «Єдине здоров'я» (One Health). Нарешті, використовуючи визнану репутацію Frontiers in Veterinary Science, особливо в секції ветеринарної стоматології та оромаксилофаціальної хірургії, ця серія зарекомендувала себе як новаторська ініціатива, що відповідає на критичну потребу в галузі та є першою у своєму роді.
Для початку, чудовий оглядовий внесок Дозенберрі та співавторів у статті «Оновлення щодо оральних проявів системних захворювань у собак і котів» заклав основу для обговорення ветеринарної оральної медицини в контексті системного здоров’я.
Зосередження на імунозапальних захворюваннях, таких як пародонтит собак і хронічний гінгівостоматит котів, дало винятковий внесок у цей випуск. Gawor та ін. провели відкрите дослідження під назвою «Інгібування катепсину K за допомогою VBX1000 полегшує пародонтит собак». У випробуванні оцінювали безпеку та ефективність нового інгібітора катепсину K, VBX1000, у 20 собак пацієнтів із пародонтальною хворобою. Результати показують, що VBX1000 добре переноситься і є перспективним терапевтичним варіантом для легкого та помірного пародонтиту собак. Хронічний гінгівостоматит котів (ХГСК) — це складне запальне та імуноопосередковане захворювання ротової порожнини з нез'ясованою етіологією та складними результатами лікування. Оскільки ХГСК раніше анекдотично розглядався як передраковий оральний розлад, Tsugawa та ін. провели ретроспективне дослідження під назвою «Співіснування хронічного гінгівостоматиту котів і оральної плоскоклітинної карциноми у 4 котів (2014–2024)». Серед 221 випадку з двох ветеринарних навчальних лікарень лише у чотирьох спостерігався одночасний перебіг ХГСК та оральної плоскоклітинної карциноми (ПКК), що свідчить про те, що ХГСК не є фактором схильності до ПКК.
Останні досягнення в регенеративній медицині розширили застосування терапії мезенхімальними стромальними клітинами (mesenchymal stromal cells, MSCs) за межі запальних станів, таких як FCGS, у сферу онкології. Успішне використання MSCs при FCGS стало підґрунтям для дослідження алогенних мезенхімальних стромальних клітин, отриманих з пуповини кота (feline umbilical cord-derived mesenchymal stromal cells, fUC-MSCs), у дорослого кота з оральною плоскоклітинною карциномою (oral squamous cell carcinoma, SCC). Парк і Сонг описали цей випадок у своїй статті «Case Report: Allogeneic Feline Umbilical Cord-Derived Mesenchymal Stem Cell Transplantation for Feline Oral Squamous Cell Carcinoma». Хоча клінічний результат був незадовільним, дослідження свідчить, що fUC-MSCs можуть забезпечувати короткострокові переваги, включаючи знеболення та тимчасовий контроль пухлини, при оральній плоскоклітинній карциномі котів. Ці знахідки підкреслюють потенціал регенеративної медицини, що зростає, як додаткової стратегії у ветеринарній онкології.
Дві нещодавні серії випадків досліджували остеонекроз щелепи, включаючи дослідження, зосереджене на собаках, під назвою «Серія випадків та огляд ідіопатичного остеонекрозу щелепи у собак» (A Case Series and Review of Canine Idiopathic Osteonecrosis of the Jaw) авторів Россі та Андерсона. Розширюючи попередні знання, ця серія з 10 собак показала, що ураження найчастіше зачіпали каудальну верхню щелепу (caudal maxilla) та іпсилатеральну виличну дугу (ipsilateral zygomatic arch), а стоматологічні операції не завжди були попереднім фактором у розвитку уражень. Дослідження, зосереджене на котах, під назвою «Ретроспективна серія випадків остеонекрозу щелепи, пов’язаного з бісфосфонатами, у 20 котів» (A Retrospective Case Series on Bisphosphonate-Related Osteonecrosis of the Jaw in 20 Cats) авторів Хатунена та ін., висвітлює нову проблему у ветеринарній стоматології. Оскільки моноклональні антитіла та антирезорбтивні агенти, такі як бісфосфонати, набувають ширшого застосування у котів — для станів від ідіопатичної гіперкальціємії до пухлинної резорбції кістки — клініцисти повинні залишатися пильними щодо медикаментозно-асоційованого остеонекрозу щелепи (MRONJ), добре відомого ускладнення у людей. Це сигнальне повідомлення слугує важливим нагадуванням про необхідність обережного застосування та ретельного стоматологічного ведення котів, які отримують ці методи терапії.
Дві статті в цьому дослідницькому напрямку висвітлюють досягнення в дослідженні слинних залоз і діагностиці, що розширюють межі ветеринарної оральної та щелепно-лицевої медицини. Story та ін. описують перший добре охарактеризований випадок підозрюваного захворювання, подібного до синдрому Шегрена, у собаки, інтегруючи візуалізацію, гістопатологію та імуногістохімію для створення діагностичної основи для аутоімунного сіалоаденіту. Крім того, своєчасний міні-огляд Schroers і Meyer-Lindenberg надає комплексний огляд діагностичного та трансляційного потенціалу тестування слини у котів, підкреслюючи її корисність не лише для виявлення інфекційних захворювань, але й для охоплення стоматологічних, алергічних та метаболічних розладів. Автори наголошують, що слина є мінімально інвазивною, інформаційно насиченою біорідиною із застосуванням як у фелінологічній, так і в порівняльній оральній медицині. Узагальнюючи дані 225 досліджень, ця робота визначає слину як новий діагностичний рубіж, що пропонує основу для міжвидових підходів, які пов'язують оральне, системне та зоонозне здоров'я ветеринарних пацієнтів.
Завдяки зібранню клінічних інсайтів на основі випадків, оглядових статей і передових клінічних досліджень, ця тема дослідження висвітлює глибину та широту ветеринарної оральної та щелепно-лицевої медицини, наголошуючи на інноваціях у діагностиці, терапії та трансляційній значущості. Загалом ці внески не лише допомагають заповнити критичні прогалини в знаннях, але й підносять оральну та щелепно-лицеву медицину як окрему та еволюціонуючу субспеціальність у межах ветеринарної стоматології. Оскільки можливості для навчання у ветеринарній оральній та щелепно-лицевій медицині є мінімальними, ми прагнемо сприяти та підтримувати подальший розвиток цієї галузі, визнаючи, що сильне наставництво та академічна колегіальність є essential для успіху.
Редакційна стаття до тематичного випуску досліджень Останні досягнення в оральній медицині собак і котів
Footnotes
Відредаговано та переглянуто: Ана Немець, Люблянський університет, Словенія
Внесок авторів
JA: Написання – рецензування та редагування, Написання – оригінальний проєкт. MS-R: Написання – рецензування та редагування, Написання – оригінальний проєкт.
Конфлікт інтересів
Автор(и) заявили, що цю роботу було виконано за відсутності будь-яких комерційних або фінансових відносин, які можна було б розцінювати як потенційний конфлікт інтересів.
Заява щодо генеративного штучного інтелекту
Автор(и) заявили, що генеративний штучний інтелект не використовувався під час створення цього рукопису.
Будь-який альтернативний текст (alt text), наданий разом із рисунками в цій статті, був згенерований Frontiers за підтримки штучного інтелекту, і було докладено розумних зусиль для забезпечення точності, включно з переглядом авторами, де це можливо. Якщо ви виявите будь-які проблеми, будь ласка, зв'яжіться з нами.
Примітка видавця
Усі твердження, висловлені в цій статті, належать виключно її авторам і не обов'язково відображають позицію їхніх організацій, до яких вони належать, або видавця, редакторів і рецензентів. Будь-який продукт, який може бути оцінений у цій статті, або твердження, зроблене його виробником, не гарантується та не схвалюється видавцем.